Об’єднаним громадам треба вчитися не тільки гроші ділити…
Керівники Самбірщини, як самі жартують, запросили до «білого дому» очільників об’єднаних громад, щоб з ними порадитися… Віталій Кімак, зокрема, сказав, що прибули усі. Навіть якщо не було голови, то приїхали секретарі.
Ця обставина доволі важлива бодай тому, що новообрані голови сільрад, чи, тим паче, керівники
об’єднаних громад, уявили себе всесильними на своїх територіях і вже не конче реагували на «білий дім». Видно, ситуація міняється і від децентралізації (теж жарт) плавно йдемо до «централізації»…
Насправді ж, мова йшла про спільні проблеми – не стільки керівників громад, скільки простих людей. Об’єднані громади мають брати на себе роль не тільки розподілювача бюджетних коштів, а й відповідальність. Це, найперше, соціальні проблеми. Є пільги, які мають надавати місцеві ради, а вони цього не роблять, вважаючи, що цим має займатися «білий дім». Тому обділеними увагою залишаються афганці, чорнобильці, воїни АТО, інші категорії. Їхні запити вдовольняв завжди районний бюджет, тепер же, коли мають самі цим займатися, то просто забувають… «Я об’їздив чотири області і вивчав досвід роботи об’єднаних громад. Там, де не мають змоги створити відповідні служби в об’єднаних громадах, укладають угоди з районними службами і на людях не відображається дефіцит уваги», – зазначив голова райради Віталій Кімак.
В наших громадах не створені служби, які мають опікуватися дітьми з неблагополучних родин, соціального захисту, опікуватися пенсіонерами, яким минуло 80 років. Якщо у громадах нема відповідних фахівців, а їм треба платити зарплати, і немалі, то можна, скажімо, укладати угоди на обслуговування у районних службах. Це буде значно дешевше, ніж тримати у себе посадовців. Торік «білий дім» просив сільських очільників додавати, як було попередніх років, трохи грошей до пенсій воїнам УПА, яких у принципі небагато зосталося. Район необ’єднаним виплачував, а об’єднані цим зігнорували, і вийшло неприємно. Тим не менше, у райраді та адміністрації вирішили: не можна цих людей ображати, і виділятимуть цьогоріч кошти для усіх воїнів УПА. Хоча фінансово це не зовсім правильно.
Цікава ситуація виходить з Корналовицьким сиротинцем, який Новокалинівська об’єднана громада не захотіла взяти під опіку, хоча виділила на утримання дітей зі своєї території більше мільйона гривень. У такій ситуації громади мають платити сиротинцю за утримання своїх дітей. Сума, каже Віталій Кімак, не така вже й велика – 85 тисяч гривень у рік на одного вихованця. Але і тут не все однозначно. Скажімо, виховувалося там двійко діточок з Турківського району. Коли звернулися до тамтешньої влади, мовляв, треба за своїх платити, знайшовся батько і дітей забрав, хоча самі вони не хотіли покидати стін «Рідного дому». Та справа значно серйозніша: чи буде дітям комфортно там, куди повіз їх батько?
Є оригінальна проблема з програмою «Доступні ліки». Люди, які хочуть нею скористатися, їздять у Самбір і їх тут обслуговують. Проте, об’єднані громади мали б закласти трохи гривень на центр медико-санітарної допомоги, бо ж фахівці працюють. Але і цього не роблять.
Роман ІВАНЧУК.