Один самбірський рятувальник у теплому костюмі пірнув в ополонку, а інші допомогли йому вибратися
Перед тим, як розповісти, що робив наш репортер минулої п’ятниці на озері у Максимовичах, треба згадати події майже річної давності. Рік тому там загинув зимовий рибалка. Лід обвалився, а вчасно поміч не змогли надати. Ні, надавали ще до приїзду рятівників досвідчені рибалки, які знають, як діяти, але, на жаль, доля розпорядилася інакше – чоловік загинув. Ми писали тоді про цю подію двічі – спочатку за офіційним повідомленням обласних надзвичайників, потім з розповідей самих учасників події, які у перші лихі хвилини надавали потерпілому поміч. Серед тих, хто з нами тоді спілкувався, був і рибалка з досвідом Віталій Радецький. Що цікаво, його разом з підприємцем Ростиславом Кітиком ми побачили на тому ж таки озері минулої п’ятниці.
Ми прибули разом з двома десятками самбірських надзвичайників і гуртом мали ділитися досвідом рятування рибалок взимку. Мені особисто здавалося, що теоретично все знаю – тому, хто провалився, треба щось метнути, шнурок, наприклад, самому лягти, щоб не провалитися, і підтягувати до себе, того, хто опинився в ополонці. Насправді ж, це ціла наука. Як пан Кітик, так і пан Віталій, маючи досвід, пропонували свої ідеї. Але про них не будемо говорити широкому загалу, бо далеко не кожен з нас любить зимову риболовлю. Але важливо, що рятувальники уже знають і, не дай Бог біди, зможуть допомогти. Найцікавішим моментом було занурення одного із рятівників під воду. Молодого чоловіка роздягнули, натягнули на нього спеціальний костюм, який, до слова, подарував рятувальникам Ростислав Кітик. Отож, старший сержант Віталій Маселко демонстрував, як треба зачіпати потерпілого в ополонці, як витягати, як потерпілому викочуватися з крижаної пастки. Ми, признатися, зблизька такого ще не бачили. А тому найбільше, чим переймалися, чи не захворіє, бува, після того Віталій Маселко. Нас запевнили, що він “морж” зі стажем і нежиттю його не налякаєш. Не втаємничував задоволення керівник надзвичайників Олег Хім’як від того, що його підлеглі набралися чужого досвіду і своїм поділилися, від того, що пан Кітик спрезентував костюм, у якому пірнальникові буде тепло. А гості-інструктори твердили, що зробили добру справу і, якщо їхні старання допоможуть врятувати чиєсь життя, то будуть щасливі.
Треба сказати, що ми, як і рік тому, зізнаємося, що не поділяємо захоплення рибалок ризикувати своїм життям заради риби біля ополонки. Але від того, чи сприймаємо, чи ні, нічого не залежить. Ростислав Кітик, наприклад, як аматор справи, ловить взимку рівно стільки риби, скільки йому та сім’ї треба на один день, решту може, ви уявляєте, випустити. Віталій Радецький і своє додає: може наловити, але роздати друзям. Кореспондент “Високого Замку” не проти товаришувати з паном Радецьким… Одного разу він витягнув 35 кілограмів зимової риби – оце улов на радість друзям!
Через те, що трапилося на Максимовицькому озері торік, за словами Олега Хім’яка, надзвичайники уже придбали човен, мотузки, жилети, гідрокостюми… А статистика твердить, що пригоди під час зимової риболовлі в області уже були. Богу дякувати, Самбірщина свій “ліміт” таких пригод вичерпала торік.
Роман ІВАНЧУК.