Олег Домчак: «Дублянським депутатам вистачило мужності захищати війта, затриманого на хабарі»
Сесія Дублянської об’єднаної громади не відпустила у добровільну відставку свого очільника Романа Когута, попросивши його залишитися, незважаючи на подію лютневої давності, коли керівника громада взяли на хабарі. Хоча заява про відставку була зумовлена станом здоров’я війта. Але такі заяви не йдуть на обговорення, а просто беруться до відома – так велить закон.
ОБГОВОРЕННЯ теми супроводжувалося певними не конче прозорими натяками на те, що його (Романа Когута) хтось «підставив». Хоча, як нам видається, хто б не «підставляв», але якщо факт взяття грошей відбувся, то він відбувся… А ще депутати натякали на людину, яка, мовляв, піариться на спортивних майданчиках. Легко здогадатися, що мова йде про депутата обласної ради Олега Домчака – тамтешнього родака, який, будучи при владі, багато зусиль вкладає у розвиток громади… Зрештою, було помітно, що дружби поміж обласним депутатом Олегом Домчаком та війтом Романом Когутом нема. Аби розставити крапки над «і», ми запросили Олега Івановича до відвертої розмови. Тим паче, до редакції було кілька телефонних дзвінків, що депутати неправильно повели себе, бо після хабара війт зобов’язаний піти у відставку…
-Олеже Івановичу, у часі, коли пана Когута затримали, людський поголос, у тому числі і соціальні мережі, почали згадувати ваше прізвище…
-Я завжди уголос висловлював свою позицію з приводу розвитку району, у тому числі і рідних Дублян. Критикував керівників, які живуть ще вчорашнім днем, у тому числі і пана Когута. Адже нині лідери об’єднаних громад мають і високий статус, і велику відповідальність. І коли такі начальники не справляються зі своїми обов’язками, не проявляють ініціативи, або навіть не освоюють кошти з обласного чи державного бюджетів, то просто дискредитують і ідею об’єднаних громад, і віру людей у порядність влади. І я ніколи не буду з таким миритися. А по суті вашого запитання скажу: як ви собі уявляєте, що я міг замовити у правоохоронців «хабар для Когута». Це нісенітниця. Сільський чиновник приїжджає у Самбір на «Школярику», заправленому коштом бюджету, щоб на вулиці взяти у підприємця гроші. Це ж не підстава… Це ж не у кабінеті йому гроші у шухляду поклали. Цей вчинок, як мені видається, став ганьбою для селища і області загалом. І після того депутати набираються мужності захищати пана Когута…
-За логікою, будь-який голова місцевої громади, маючи у депутатах голову бюджетної комісії області, буде з ним товаришувати якнайтісніше заради того, щоб більше грошей отримати для соціальних проектів. Чому не складається у вас з паном Когутом? Як на те пішло, вас обирали одні і ті ж виборці.
-Давайте розберемося. Коли я неодноразово звертався у селищну раду щодо визначення пріоритетів розвитку території і реалізації тих чи інших проектів, завжди отримував спротив селищного голови. У Дублянах, які колись були райцентром, нагромадилося дуже багато проблем. Це – і ремонт комунальних доріг, реконструкція дитячого садочка, школи (селище не має типового навчального закладу), нема нормального Народного дому, у громаді давно забули про впорядкування парку. А які були проблеми у місцевої лікарні, яку вдалося врятувати і зараз там працює більше півсотні дублянців. Ніхто роками не займався дозвіллям молоді… З приводу цих та інших проблем не раз зустрічався з Романом Когутом, мав розмови з депутатами, однак розуміння та реалізації цих ідей не було. Для прикладу, два роки тому ініціював розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію школи. Адже діти не мають належних умов для навчання, а педагоги – для праці. Ми виграли проект і в обласному бюджеті передбачили 200 тисяч гривень на ці роботи, але уже другий рік поспіль документація лежить у Когутовій шухляді, старіє, знецінюється, а на конкурс Державного фонду регіонального розвитку дублянська громада подає… придбання трактора. Може для заробітків? Коли люди самі ремонтували лікарню, збираючи кошти поміж собою, коли долучалися усі, у тому числі і народний депутат Ярослав Дубневич, селищний голова з бюджету не дав нічого. І це тоді, коли ті ж медики свої податки платять у селищну раду. Щомісяця – 25 тисяч гривень. Третій рік поспіль громадські ініціативи, які реалізовуються за кошти обласного бюджету, не підтримує місцева влада. Такого в області нема ніде. Чи можна миритися з діяльністю такого чиновника…
-Чи не здається вам, що дублянці, для яких ви багато зробили ще тоді, коли були депутатом райради, головою РДА, тепер в області, так і не оцінили ваших старань. Скажу більше, на підтримку пана Когута підписалося 149 осіб.
-Після сесії об’єднаної громади, яка просила Романа Когута залишитися на посаді, не тільки до вашої редакції були дзвінки, а й до мене особисто. Люди обурені і, якщо мірятися кількістю підписів, то можу зібрати утричі більше. Хоча розумію тих, які підписалися, бо працюють у бюджетній сфері і залежні від пана Когута. Або його родичі… Що стосується того, чи оцінили дублянці мої старання, то я переконаний: оцінили. І надалі, незважаючи ні на що, буду працювати для людей свого округу та району. В обласній раді уже знають: як тільки мова заходить про Самбірщину, я не упущу шансу допомогти. У нас взагалі склалася унікальна ситуація: район має достатню кількість депутатів, щоб лобіювати інтереси громади.
Роман ІВАНЧУК.