Олег Домчак почув про дамбу, дорогу і кар’єр в Бережниці

SambirWZ
44

Олег Домчак почув про дамбу, дорогу і кар’єр в Бережниці

Минулої суботи мав бути на зборах громади у селі Бережниця, але через інші справи мусив відмовити землякам. Село для мене рідне, бо там народилася моя мама, живуть родичі і багато знайомих. Але обіцяв, що неодмінно розповім про проблеми села, яке знаю з дитячих літ і яке так цікаво розташоване, що від Самбора його розділяє величезний клапоть дуже поганої дороги, а з другого боку – підтискає уже Старосамбірщина.

Зібрання селян було викликане тим, що приїжджав депутат обласної ради Олег Домчак. Чи то його запрошували, чи то сам ініціативу проявив, але треба сказати, що пан депутат кожної суботи-неділі їздить по селах округу і збирає проблеми на свою голову. Що цікавого дізналися мешканці Бережниці? Виявляється, ті інвестори, які працюють на сільських ґрунтах, мають з гектара давати на соціальний розвиток Бережниці 150 гривень. підрахували – у межах 60-70 тисяч у рік виключно на розвиток села. Це може бути участь у різних проєктах, або вклад туди, де люди вважатимуть за потрібне. Така новина потішила, тим паче, проблем справді немало. Зокрема, один з закутків села не має ще вуличного освітлення. Нема в Бережниці листоноші і, хоч наша газета про це уже писала одного разу, але так нікого на пошту і не можуть знайти. Дуже дошкуляє людям і той факт, що горішний кінець села часто підтоплює. Потрібна дамба, причому з обидвох боків, бо якщо ще раз підніметься вода, то Бережниця попливе. Найбільше нарікань було на дорогу. Це той шлях зі Самбора, який ми теж не раз описували. Олег Домчак розповів, що, станом на сьогодні, кілометр дороги коштує 4 мільйони гривень. А тому обіцяв, що уже наступного року добиватиметься грошей в обласному бюджеті, щоб розпочати бодай з першого кілометра і так рік поза рік – та й з часом полагодять. Потребує ремонту і міст у бік Страшевич. І нарешті ще одне питання, якого ми торкнулися у попередньому спецвипуску. Людей турбує те, що на Дністрі хтось має намір звести гравійний кар’єр і може статися так, що висохнуть в Бережниці криниці. Чи справді висохнуть, не знаємо, але поважний гість запевнив, що без громадських слухань нічого не може відбуватися.

А наступного дня, у неділю, Олег Домчак традиційно поїхав у рідні Дубляни. Але якщо попередніх разів перевіряв будівельні об’єкти, а чи сам брав лопату у руки, то цього разу справа була інтелігентніша і складніша – зібрав земляків погомоніти про те, яким буде майбутнє Дублянської ОТГ. Радше всього, не буде ніякого, бо її, за Перспективним планом, планують приєднати до Нового Калинова. Інші міркування – до Самбірської ОТГ. Тим не менше, дублянці, відчувши самостійність, не проти залишитися самотніми, хоча для цього бракує території та економічної спроможності. Але є вихід – приєднати до Дублян кілька сільрад сусіднього Дрогобицького району. Пару років тому такі міркування уже жили на цих теренах і Брониця прийняла рішення про приєднання до Дублян. Проте, лише Брониці – замало. Як поведуть себе інші сільради Дрогобиччини, невідомо, але, як підкреслив Олег Іванович, часу змарнували багато. Радикально налаштовані дублянці у випадку, якщо їм будуть нарізати територію не так, готові їхати на Київ доводити свою істину.

На тих же зборах ми почули і дорікання на адресу пана Домчака. Ми не будемо вникати глибоко у суть, а лиш скажемо: стільки всього, скільки дублянцям пролобіював Олег Домчак, не пролобіював ніхто. І тому висловлювати йому ще якісь претензії – щонайменше не ґонорово.

 

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити