Осінь ще не закінчилася, але Вільшаник уже забавився в районні обжинки
Влада в ролі офіціантів
ЗНАВЕЦЬ сільської торгівлі та громадського харчування, голова райспоживспілки Володимир Малецький потім скаже, що усілякого в житті повидів, але щоб перші особи району були у ролі офіціантів – уперше. Насправді, Віталій Кімак – голова райради, Петро Герман – перший заступник голови РДА та Любов Ковалик – голова Вільшаницької ОТГ, розносили по людях після своїх виступів скибочки хліба з нового врожаю. Нам важко твердити, що ці люди мають до жнивного поля, борошна та випічки, але виглядало цікаво і людям було приємно, бо таке можна побачити лиш у році. Пан Малецький мав рацію…
Вільшаницькі пекарі
ДАВНО мав намір заїхати у Вільшаник і познайомитися з групою молоді, яка організувалася в організацію, що зветься, якщо не помиляюся, «Ми – Вільшаник». З останніх добрих справ. На чолі зі священником поприбирали місцевий цвинтар від пластикових квітів, а наприкінці серпня відкрили свою міні-пекарню на плебанії. На святі презентували свої страви – хліб, солодощі і піци… Їх легко можна було упізнати серед інших, бо уже мають свої фірмові футболки. І знаєте, настільки усі щасливі та усміхнені, ніби свій Вільшаник уже у столицю перетворили. А чоловіча половина організації презентувала нам диво-мангал. Це така собі пічка на колесах – купа металу, звареного дуже елегантно, і там можна відразу смажити дуже багато м’яса та риби. Кажуть, потрібна у селі річ…
Найліпший сирник родом з Монастирця
МІСЦЕВИХ журналістів, які регулярно відвідують святкові дійства, харчами не здивуєш. І на вільшаницькому святі було усього настільки багато, що вартувало лише покуштувати усього, аби залишитися ситим. Так ось, коли «Високий Замок» був уже ситим, жіночки запросили на сирник… Зрештою, і сирником нині нікого не здивувати, але те, що я пробував, було чимось особливим. Виявляється, це витвір кулінарного мистецтва монастирецьких жіночок. Глянеш на них – розкішних, веселих господинь, і душа радіє. Ми собі навіть подумали, що якщо вони такими сирниками своїх чоловіків частують, то їм можна позаздрити. На знак вдячності ми їх сфоткали з Олегом Домчаком, який першим на сирник натрапив, але жінки нам більше розповідали не про рецепти, а про те, що раніше Монастирець впирався і не хотів долучатися до Вільшаницької ОТГ, але тепер побачили реальні зміни. І стали хвалити головиху Любов Ковалик, мовляв, так, як вона для своїх сіл старається, так не старався ніхто. Почали перераховувати нам усі досягнення, зокрема й Вільшаника. І дороги, і освітлення, і садочок, і школа, і стадіон… Ми чемно усе вислухали, бо якби не слухали, то сирник могли відібрати.
До Кравця їздили персонально
СВЯТ без нагород не буває. Очільники району, за списком, який надав завідувач відділом агропромислового розвитку Микола Аннич, вручали презенти хліборобам і переробникам, одне слово, людям, які знаються на важкій селянській праці. За традицією нашої газети, згадуємо усіх поіменно, бо вартують. Іван Білак, Іван Бобак, Андрій Городиський, Володимир Загвойський, Іван Кільган, Гжегош Кобелюх, Михайло Кравець, Володимир Кужидло, Олександр Ліщук, Василь Маркович, Тетяна Мелечин, Мирослав Охапський, Роман Пилипчук, Михайло Порохнавець, Руслана Розквас, Богдан Скабара, Володимир Ціхоцький, Богдан Цюцький, Галина Кравчишин. Щоправда, не всі з них вийшли за грамотами, бо може й мають поважну причину – вони ще працюють, а ми уже «обжинаємо» плоди їхньої праці. Так інколи буває. А от до Михайла Кравця, який мє у Новосілках свиноферму, влада, яка вручала грамоти, приїхала персонально (на фото), бо якраз у той самий час сусідні Хлопчиці святкували день села. Але про це на 4 сторінці…
Чиновники поміж дині вмостилася
НА ВІЛЬШАНИЦЬКЕ свято в рамках мистецької співпраці прибули самодіяльні артисти зі Звенигорода, що на Пустомитівщині. Треба сказати, до своїх митців ми уже звикли, а от коли заїжджі, то інтересу багато. Відкатали програму на високому рівні, бо танцюристи справді були неперевершені, а коли все скінчилося, то облюбували собі фото-зону – звичайний віз, наповнений дарами осені. Щоправда, з усіх дарів були лише величезні гарбузи, але юні артисти так демонстративно на них фоткалися, що депутат обласної ради Олег Домчак і недавній голова РДА Микола Фрей не втрималися, щоб не влізти поміж гарбузи і артистів. Знаєте, інколи і владоможцям охота побути дітьми…
Юшка від Тарановського
МЕШКАНЦЯ Ралівки Миколу Тарановського знають усі. У нього уже навіть ніхто не питає, скільки літ має, бо якось не пасує. Але усі переконані, що Микола Павлович яким був літ двадцять тому – мобільним, активним, беручким, таким і залишився. На святі у Вільшанику було дуже багато молоді і це тішило, та коли побачили давнього друга Тарановського – душа ще більше від радощів розгорнулася. І знаєте чого? Бо він не приїхав на чуже, а зі своїм віктом – розклав багаття і наварив доброї рибної юшки для усіх хліборобів.
Міжнародні торти
СВЯТО врожаю мало трішки міжнародний присмак, бо приїхали польські артисти з Ланович. Ні, вони на сцені і українських співанок витинали, і польських, але заряд бадьорості був особливий. А коли заглянув потім у їхню ятку, то побачив два торти, “розмальовані” з нагоди обжинок. На одному був український прапорець, на другому – польський. Оригінально, правда? Пробувати цю красу не давали – і правильно, бо багато халявщиків ходить. А от традиційні польські страви – журик і бануш, були неперевершені. Спасибі – наче у Польщу з’їздили.
Війт наколотив для куліша 100 яєць
ЯКЩО хтось і уміє варити справжній куліш, то кульчицькі ґазди. Ми у цьому переконалися, коли побачили на співочому полі величезний чан. Відразу подумалося: хто ж то добро з’їсть, але, за нашими оперативними даними, куліш пішов найпершим. Керував процесом війт Степан Мількович. Ми не знаємо, за що конкретно відповідав, але застали його за незвичною для сільського голови справою: вінчиком збивав відразу 100 яєць, які, за технологією, йдуть у куліш. А потім показав копчену свинну ляшку – страву кульчицької шляхти…
Роман ІВАНЧУК.