Парламент закон прийняв, президент не підписав
Третина жителів Львівщини – пільговики, але з 1 квітня їм знову можуть запропонувати плату за проїзд
І все ж, пільговиків виганяють з автобусів, подумали ми, прочитавши в Інтернеті замітку про пільговиків та перевізників. До редакції поменшало скарг на шоферів, які з тих чи інших причин не хотіли возити пільговиків. Але якщо не скаржаться до нас, то не означає, ніби таких фактів нема.
Отож, дізналися з інформаційних джерел Львів-ської ОДА, що мешканці Львівщини майже сотню разів зверталися до обласного начальства зі скаргами на неякісне надання послуг перевізниками, зокрема про відмову пільговикам. Найчастіше нарікали на стрийських перевізників, а самбірський напрям, який обслуговує 7 підприємств, потрапив на другу сходинку. Нам важко сказати, чи ця цифра є страшною, але зважаючи на велику кількість рейсів та транспорту нашого АТП, хочемо вірити, що не так вже й погано…
Зрештою, ми вирішили поцікавитися у керівника АТП-14608 Івана Романяка фінансуванням пільговиків. І на диво, відкрилася вкрай неприємна ситуація. Пригадуєте, скільки радості вилили на голови пільговиків після того, як парламент спромігся прийняти рішення про те, що держава буде відшкодовувати автоперевізникам послуги пільговикам. Новині після кількох місяців дебатів (чи державний, чи місцевий бюджети будуть повертати водіям гроші за пільговиків) втішилися і перевізники, і пільговики. Перші полегшено зітхнули – гроші будуть. Другі – з чистою совістю входять у маршрутки для безкоштовної подорожі. Але та радість стала передчасною, бо хоч закон і прийнятий, але президент досі його не підписав. Чому? На що далі сподіватися пільговикам? Чи знову мовчки шоферам возити безкоштовних пасажирів, навіть не знаючи, коли їм хтось поверне гроші за попередні місяці? Розповідаючи нам про це, Іван Романяк зазначив, що автопідприємствам Львівщини держава ще за торічних пільговиків винна 6 мільйонів гривень. І ніхто й не згадує про це… Нема ніяких укладених угод і на рік нинішній. Тому можна сподіватися дуже примарного фінансового майбутнього. Але ж пільговиків, згідно з прийнятим, але непідписаним президентом законом, треба і далі возити?
Сьогодні на території Львівщини майже кожен третій – пільговик. Якщо навіть врахувати, що кожен з них лише два рази у місяць здійснить якусь подорож маршруткою, то усім автоперевізницьким підприємствам Львівщини це обійдеться у 216 мільйонів гривень. Але владоможці ці цифри до уваги чомусь не беруть, і закладають пільговикам області на переїзди лише 25 мільйонів гривень. Та й тих наразі ще нема. І невідомо, чи будуть… Тим часом, у сфері автоперевезень нині працює майже 7 тисяч осіб, які потребуть зарплати, які вимагають ремонтів маршруток, запчастин, що “летять” на поганих дорогах.
Несвоєчасність розрахунків держави з автоперевізниками ставить колективи на межу виживання. В Самбірському АПТ, твердить Іван Романяк, уже виникають труднощі з купівлею запчастин, пального, виплатою зарплат та податками, внесками у Пенсійний фонд. У колективі зростає соціальна напруга, бо запахло скороченням кадрів і рейсів. Колектив уже звернувся з листом до Львівської профспілкової організації працівників автомобільного транспорту: якщо держава не поверне гроші на перевезення пільговиків, то доведеться припинити пільгові перевезення уже з 1 квітня.
І навіть за такої прикрої фінансової “погоди”, Львівська ОДА вимагає від автоперевізників встановлення (щоб контролю було більше) GPS-трекерів, аби пильнувати за автобусами на усіх рейсах, навіть приміських. Хоча про будь-який зірваний рейс люди дадуть знати і керівнику АТП, і владі ще швидше, ніж GPS-трекер. Такий пристрій лише на один автобус коштує 4,5 тисячі гривень плюс 150 гривень щомісячного обслуговування. Якщо в Самбірському АТП 140 машин і ще з десяток резервних, то треба викласти з каси підприємства близько мільйона гривень, враховуючи і обслуговування. Це ті кошти, які можна використовувати на пальне, зрештою, на купівлю нової машини, вартість якої, за нинішніми цінами, близько двох мільйонів.
Роман ПОГОНИЧ.