Перерваний ліричний струмінь Юрія Сидоряка

SambirWZ
41

Перерваний ліричний струмінь Юрія Сидоряка

24 вересня минає 40 днів, як відійшов у Вічність галицький професійний композитор і аранжувальник, уродженець Самбора Юрій Сидоряк, твори якого виконували в Англії, США, Чехії, Італії, Вірменії, Польщі, інших країнах і всюди знаходили вдячного слухача. Але, на жаль, в Україні, зокрема в рідному місті,  його музика майже нікому невідома, за винятком музичного середовища Дрогобича, де в певний період жив і працював композитор.

ЧОМУ так? Спробуймо дати відповідь на це питання перш за все упередженим людям, у яких завжди є безапеляційна та категорична відповідь, мовляв, «поїхав на заробітки і все пропало»… Так, поїхав, але із значно більшою і благороднішою метою. Про це далі. А спочатку кілька штрихів з життєпису талановитого композитора-романтика.

Народився Юрій Сидоряк 7 листопада 1947 р. в Самборі. Вибір професії чітко визначився в ранньому дитинстві: спочатку була музична школа, потім училище культури, далі Харківський інститут культури, Львівська консерваторія. Дипломною роботою після закінчення консерваторії була класична симфонія з 4-х частин для великого симфонічного оркестру, яким диригував відомий митець Юрій Луців. В юності захоплювався джазовою і естрадною музикою. Грав в різних цікавих оркестрах. Зокрема, в одному з перших в Самборі естрадних оркестрів під орудою патріарха інструментальної музики Івана Васильовича Бальовського. Після закінчення Харківського інституту культури працював 8 років  викладачем Самбірського училища культури, а після консерваторії – викладачем у Дрогобицькому музичному училищі ім. В. Барвінського. Виховав молоду плеяду теоретиків і музикознавців джазу. З викладачів училища створив джаз оркестр-диксиленд, з яким виступав в різних містах регіону. Брав участь у республіканських конкурсах та з’їздах композиторів з виконанням на них власних творів камерними оркестрами консерваторії і філармонії.

У найкращий період свого творчого життя, в 1997 році, відбувся великий авторський концерт композитора «Ремінісценції». В ньому взяли участь кращі музиканти Дрогобича, Стрия, Львова. Аналізуючи творчість композитора, музикознавці зазначали, що в його творах  переважає ліричний струмінь, який позначається і в тематиці, і в загальному строю музики. А професор Стефанія Павлишин ще більш конкретна в оцінці композитора «…у «Ремінісценціях» композитор втілив ліричні, глибокі за змістом роздуми. У цьому творі всі інструменти безперервно співають». Це був зоряний час композитора, який так несподівано різко обірвався.

В цьому ж році Юрій Сидоряк відбув на тривалий час в Іллінойський університет м. Чикаго на стажування (як бачите, не на заробітки) за програмою Міністерства культури України, де вивчав сучасні комп’ютерні музичні технології з метою розвитку вітчизняного видавничого нотодрукування. На превеликий жаль, не так сталося, як гадалося, бо Юрій зрозумів, що для реалізації цього проєкту необхідні не тільки знання, але й чималі кошти для технічного забезпечення, а без державної підтримки одній людині це не подолати. Тому після навчання в нього виникла нова ідея – залишитись і працювати доти, доки і дітей виведе на свої дороги, і забезпечить українських музикантів висококласними музичними інструментами… Працював, закупив, привіз не авто, на яке вже не вистачило коштів і якого таки не мав до кінця своїх днів, а найкращі музичні інструменти. Зараз цей музичний інструментарій лежить і в магазині, і десь там по закутках в хаті, бо не по кишені музикантам ці шедеври, а може  з  вибору вічної проблеми, тобто притаманної нам життєвої позиції – спочатку хліб насущний, а потім духовний…

Якось один з найвизначніших гуманістів світу ХХ ст. – американський письменник Ернест Хемінґвей скакав: «Колись земля розвіється пилюкою і вітром, щезнуть усі, крім тих, хто займається мистецтвом – їхнє життя вічне»!

Віра МАРУНЯК.

Викладач Самбірського фахового

коледжу культури і мистецтва.


Вас це може зацікавити