Перетнули зелену стрічку і ДАЛИ зелене СВІТЛО НОВІЙ ТРАСІ

SambirWZ
32

Перетнули зелену стрічку і дали зелене світло новій трасі

Мабуть, символічно те, що відкривали нову об’їзну дорогу у Старому Самборі у день річниці смерті колишнього і багаторічного голови районної ради Володимира Горбового, бо саме він років двадцять тому розпочав і продовжив тісну співпрацю з Бещадським повітом Польщі та тодішніми керівниками Пйотром Корчаком і Кшиштофом Гонсьором. Отож, усі гуртом спочатку пішли на молитву у церкву, а потім – на оновлену трасу.


Один із найкоштовніших міжнародних проектів добіг кінця. Починалося все це, можна вважати, фантастично. Поляки за кошти Євросоюзу ремонтували дорогу до відпочинкової бази в польському  Арламові, а ми – об’їзну в українському  гірському райцентрі. Роботи мали вестися паралельно, нас мали перевіряти польські ревізори. Коли на початках я все це чув, то, згідно з нашим менталітетом, не вірив. Спочатку були сумніви у тому, що ми тут здатні прокласти такий шлях, аби сподобався європейцям. Потім, як підказував той же менталітет, хтось у нас неодмінно має на тому нагріти руки. І коли обиватель дізнався про вартість дороги, то відразу підсумував і відкати… Насправді ж, як мені тепер видається, ми навчилися не тільки зробити людську дорогу, а й нічого не вкрасти. Майже, як у Європі…

На дорозі священики Іван Білик та Михайло Николин запросили громаду до молитви, окропили свяченою водою майстрів. Отець Іван не втаємничував радості від нової траси, бо й сам поруч живе, а отець Михайло нагадав про безпеку руху і про те, щоб міський голова Іван Грись не зазнавався, що то він зробив, щоб будівельники носа не дерли, мовляв, то їхня праця, або насправді все відбулося з ласки Божої. Потім слово мовили очільник міста Іван Грись, голова райради Орест Бонк, голова адміністрації Микола Цепенда, гість з Польщі Пйотр Корчак. Разом і перетинали зелену стрічку як символ зеленого світла на дорозі. Ну, що тут скажеш – придністрова частина Старого Самбора опинилася у цивілізації. Принаймні, жителі вулиць Вітовського, Листопадової, Садової та Ровдича. А це  більше п’яти кілометрів. Водночас подбали і про пішоходів, вистеливши їм тротуари плиткою. Що цікаво, втішені новою дорогою люди уже почали ремонтувати і малювати свої паркани. Бо одна справа, коли біля поганої дороги – погана огорожа, а зовсім інше – зараз…

Потім усім поважним товариством перемістилися у сесійну залу міської ради, а вже там координатор проекту Ігор Раставецький розповідав у деталях історію, що почалася із задумів і закінчилася фотосесією на тему: які дороги були і які стали. Загалом проект обійшовся нам у більш як 4 мільйони євро, частину коштів як співфінансування дала область, у чому віддали належне депутату облради Юрію Войтіву, частина пішла з місцевого. Ігор Раставецький, а потім і сам міський голова розповідали про розмаїті пригоди у часі будівництва дороги. Найцікавішим нам видався момент, коли закордонні партнери переказали нам гроші, а вони замість того, щоб йти будівельникам на роботи, на 2 місяці зависли у казначействі. Міські депутати ледь не прийняли рішення пікетувати до перемоги місцеве казначейство, але воно змилосердилося і гроші віддало. У той час пану Грисю доводилося розповідати польським партнерам, що таке казначество і чому гроші там висять, і чому ними закравають інші дірки. Поляки ніяк не могли своїм розумом сягнути сутності казначейства, а тим паче – як можна цільові кошти посилати мимо цілі. Але, Богу дякувати, і той момент пережили.

Ми поцікавилися думкою містян з приводу нової дороги. Загалом люди задоволені, проте додають зауваження. Центральна вулиця Старого  Самбора у порівнянні з новою об’їзною вигяладає геть паскудною. Тому кажуть, що треба і цю ремонтувати, але вона, на жаль, державного значення і місто не має права вкладати у неї жодної гривні. І ще одне. Водії, зрадівши старосамбірській обновці, побачили двох «лежачих поліцейських» неподалік другої школи. Керманичі кажуть, що горбики зависокі і можна без днища залишитися. Якщо це справді проблема, то будівничим треба або цей ґандж ліквідовувати, або чекати, поки «поліцейські» «всохнуться».

 

Роман ПОГОНИЧ

Вас це може зацікавити

Залишити комментар