Письменнику Чайковському пощастило більше, ніж воїну УПА Степану Стебелькому

SambirWZ
13

Письменнику Чайковському пощастило більше, ніж воїну УПА Степану Стебелькому

У Самборі триває ремонт тротуарів, а з ним і чергові нарікання людей. Повірте, не один містянин скаржився  нам на те, що заїжджа фірма розбацькала пішохідний шлях на вулиці Стебельського і вже котрий тиждень роботи ведуть так, як мокре горить… Ми ходили, оцінювали і, треба визнати, радісного мало. Купами піску перегородили половину вулиці, шлях біля молокозаводу ще не відкрили, а тому Стебельського стала переповненою.  

МІСЬКИЙ голова Юрій Гамар хотів, щоб було конкурентне середовище і віддали перевагу заїжджим з другого кінця області. Конкуренція – це чудово, бо мали показати нашому традиційному стелильнику бруківки Андрію Мандзяку, як треба працювати… Насправді, показали себе не найкраще. Свого часу Юрій Петрович уже створював конкурентне середовище Мандзяку, запросивши фірму зі Старосамбірського району. Закінчилася ця дружба не найкращим чином. Схоже, наступила влада на ті ж граблі. Нам у принципі байдуже, хто там стелить – аби лиш робота якісною була, але якщо заїжджі так себе презентують, то, вірте на слово, це б’є не по їхньому іміджу, а по іміджу міської влади. Ми не втручаємося у справи господарські, але якщо фірма-гість на самих початках не показала клас, то так воно, мабуть, і далі буде… Експеримент із заїжджими, схоже, не вдався.

Фірма Андрія Мандзяка розпочала реконструювати площу Чайковського, це акурат те місце, де знаходиться офіс «Високого Замку». Віримо, цей майдан не буде очікувати гірка доля тротуару на Стебельського. Мусимо нагадати, що восени на одній із прес-конференцій журналісти називали мерові ті місця, які їх «болять», грубо кажучи, тротуари, якими самі ж ходять. Коли дійшла черга кореспондента «Високого Замку» щось просити, то згадав доріжку до офісу та музею «Бойківщина». До слова, трохи раніше полагодити цей шмат дороги обіцяв і попередній мер Тарас Копиляк, але його не вибрали і цю тему ми переадресували нинішньому очільнику. Спасибі, дослухався до нашого «зловживання журналістським становищем»… Бо одного разу був цікавий випадок. Йде до музею якийсь панок з борідкою у лляних штанах… Запитав, хто я такий і що тут роблю, а коли почув, що журналіст, то запитав, чи не соромно мені мати таку понівечену дорогу до музею у самому центрі Княжого города? Такі питання почасти набридли і я пішов на хитрість. Ця дорога, кажу, не просто дорога, а такий же музейний експонат, як усе інше в музеї, і символізує собою середньовіччя. Схоже, панок не був налаштований на мій гумор, округлив очі і пішов.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар