Площа Ринок в Самборі

Вона називається так тому, що тут з давніх давен провадили торгівлю.Така площа була і в поселенні Погоничі. Після надання містечкові Магдебурзького права 13 грудня 1390 року, Спитко з Мельштина за згодою взявся до розбудови площі. За планом, вона мала форму чотирикутника, розміром 140 на 182,5 м. Площа розміщена на узвишші 305 метрів над рівнем моря. Польські джерела приписують Спиткові розпланування площі. Але він був полководцем, і йому ніколи було займатися планами будови Самбора.

Управління і оборона подільського князівства, яке межувало з ординським степом, не давало таких можливостей. Але необхідність укріплення подільських замків, на які претендували Литва, Орда та Угри, і де знайшов притулок останній подільський князь Федір Корятович, дають підставу допускати наявність в оточенні Спитка архітектора, спеціаліста з оборонних споруд і планування міст. Цьому невідомому архітектору, ймовірно, і належить честь планування самбірського ринку. Раніше на перехресті вулиць була квадратна площа, по боках якої були дерев’яні будинки. Для розбудови нової площі, Спитко сконфіскував усі будинки, що стояли у промірі квадрата на вулицях, а мешканців прогнав на інші вулички. Господарями старих домів були українці. Спитко заборонив русинам (українцям) мешкати чи ставити будинки в прямокутнику Ринку.

На площі з одного боку ратуші стояв стовп ганьби, під яким виставлялися осуджені на публічний огляд, з другого боку ратуші виставляли міську вагу під час ярмарків і торгів для контролю ваги товарів самбірських та приїжджих купців.

Василь СЕМЧИШИН.