Подорож у столітню давнину

SambirWZ
2

Подорож у столітню давнину

Уже кілька років поспіль кореспонденти «Високого Замку» знають, що будуть робити 1 жовтня. Ми звично сідаємо в автівку з незмінним екіпажем – керівник Старосамбірського відділення Пенсійного фонду Катерина Борецька та депутат районної ради Галина Павлечко. А маршрут – села району, у яких живуть люди, яким більше 100 років. І до слова, мені дуже приємно бути в цьому товаристві, бо обидві начальниці молодого віку створили собі таку гарну ініціативу і не зраджують старожилам. 

Щойно ми вмостилися в машині, як пошкодували, що померла баба Франя, точніше Франя Терлецька з Лібухови. Вона, кажуть, була, як живчик, жила самотньо і давала собі раду. Було відчуття, що проживе ще багато літ. Та ні, доля розпорядилася і накше…

Перша наша зупинка у Біличах на обійсті Катерини Каїк, якій 100 років виповнилося 24 квітня 2014 року… Знаєте, коли ми звично вітаємо один одного і бажаємо прожити 100 років, то навіть не знаємо, яким насправді є життя після сотки. Пані Катерина уже надто слабка. Її доглядають близькі родичі, у помешканні прибрано, старенька доглянута, але ноги уже ходять хіба з двома милицями і дихати важко. Господиня ніяк не виказувала свого ставлення до нашого візиту. І навіть тоді, коли гості вручили їй хустку і камізельку на знак поваги до такого віку, пані Катерина лиш вимовила: та мені цього вже не треба. Дай Боже, аби знадобилося. Родичі, які доглядають сільського старожила, пристаралися щось на стіл, бо не пасує просто так гостей з хати відправити. Знаєте, незважаючи на вранішній час, ну геть не пасувало не пригубити трішки вина. Бо справді, хіба часто маємо нагоду підняти келих за тих, хто народився на початку минулого століття.

А потім подалися у Росохи. Там своя гордість – Марія Іванівна Терплецька. О, тут зовсім інша ситуація. І хоч старенькій 102 роки, але вона, Богу дякувати, і при пам’яті, і своїх традиційних гостей 1 жовтня пам’ятає. Щойно нас побачила, відразу руки до неба знесла і ніжним жіночим голосом почала приповідати: Боже, як рада, що ви до мене знову приїхали. Господині одягнули хустку, камізельку, ще й пожартували,  мовляв, у такій одежині можна і на сільську дискотеку піти.  І що ви думаєте? Витягнула з-під подушки надбите дзеркальце і підправила пасмо сивого волосся під новою хусткою. А потім ми звернули увагу на те, що на столі біля ліжка довгожительки з одного боку стоїть портрет Ісуса Христа, а з другого – народний депутат Андрій Лопушанський вітає пані Марію. Жінка навмисне акцентувала увагу на цьому фото, бо каже, що така велика людина спочатку приїжджала знимкуватися, а потім і знимку привезла… Поговорили з донькою господині пані Іванною. Приїжджає сюди з Чорвонограда, міняються з рідною сестрою чергуванням, але маму саму не залишають. Розпо-віла нам, що Бог так довго тримає маму в силі, бо Марія Іванівна постійно молиться. А її чоловік доглядав церкву, яка була закрита у селі в часи атеїзму.

Наступна зупинка у Хирові. Тут живе Катерина Кравчак, якій виповнилося 100 років навесні. Треба сказати, ця старожителька ще дуже активна. І подарункам втішилася, і квітам. Вона так ніжно ті ромашки гладила, що було відчуття, ніби ніхто й ніколи квіти їй не дарував. А радості на обличчі було стільки, ніби всі ми – ледь не народні депутати. Довго засиджуватися не стали. Так хвилин п’ять-десять – і подалися до виходу. Схоже, такою поспішністю ми  розчарували господиню. Вона ж собі думала, що ми посидимо за столом, бо й сама разом з нами пригубила кілька грамів, поговоримо, а говорити є про що, бо 100 літ за плечима. А ми, нечемні діти-внуки, зірвалися з місця з почуттям виконаного обов’язку… Єдине, що її заспокоїло, що наступного року акурат 1 жовтня, коли вшановують людей похилого віку, неодмінно приїдемо знову і вже тоді точно про все поговоримо.

…Але я ще до чого веду. Якщо у вас є живі батьки, нехай дуже старенькі, не упускайте нагоди з ними просто так посидіти і поговорити – ні про що. Нехай вони згадують свою молодість, своє життя, бо це їхнє багатство, їхнє найдорожче на світі золото.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар