Поліція може прийти у гості до наркоторговця або на його запрошення, або після санкції суду на обшук, якщо, звичайно, Василь Лисович напише заяву і відкриють провадження,
а Віктор Шупер боїться, що його знайомого можуть знайти мертвим під мостом, якщо скаже, що правоохоронці взяли у нього хабара
На сесію Самбірської міської ради прийшли прокурор Василь Кольченко та заступник начальника поліції Андрій Чехляєв, щоб розповісти обранцям про працю своїх колективів та успіхи. Пан прокурор пересипав свою доповідь цифрами, за якими ми не дуже встигали, зрештою, цифри – хоч і уперта річ, але почасти для обивателя не є визначальними.
Хоча, на дещо ми звернули увагу. Наприклад, торік закрили 923 кримінальні провадження. Не знаємо, чи це багато, чи мало, але більше, ніж у 2016-му. Ми собі думаємо так: провадження відкривають за фактами, що, ймовірно, не мають свого вивершення у судах, але ж за кожним закритим фактом, очевидно, стоять чиїсь сподівання. І ще одне міркування: не таке страшне відкриття кримінальних проваджень, якщо їх стільки закривають. А ось цифри, що дихають оптимізмом. З участю прокуратури було 23 позови до суду, після яких винуватці повернули 10 мільйонів гривень – це серйозний показник. Як і інший – за рік притягнули до адміністративної відповідальності за підозрою у корупції 35 осіб. До прокуратури надійшло 323 звернення людей, однак лише 118-ть стосувалися обов’язків прокурорів. Решту листів скерували за призначенням і тримали під контролем. Коли міський голова Юрій Гамар перепитав у депутатів, чи є у них питання до пана прокурора, ніхто з обранців не підвівся. Ну, а хто і що буде питати у прокурора? Він же – прокурор! А раптом станеться так, що в іншій ситуації питатиме уже він…
Єдиний, хто насмілився, то активіст Віктор Шупер. Відвертостям не було меж – чоловік звинуватив усіх в корупції, яку прокуратура покриває. Всі – це від медиків до міської ради. Василь Кольченко відповів резонно: маєте конкретні факти, говоріть, а міський голова попросив не стригти усіх під одну гребінку і не критикувати огульно. І щоб остаточно захистити своє відомство, мер сказав, що у нього правоохоронці з перевірками щотижня, і він їх бачить значно частіше, ніж деяких депутатів. Голова Самооборони Ярослав Різун нагадав прокуророві, що не так давно хтось надіслав анонімку в Генеральну та обласну прокуратури про начебто зловживання самбірських прокурорів. Пан Кольченко ствердив, що такий лист був, розпочали службове розслідування, опитали усіх, хто там підписаний, і жоден не підтвердив своє авторство. Тому розслідування припинили. Хоча пана Різуна, як нам здалося, більше цікавила не доля розслідування, а пошук анонімників – адже до «підписантів» потрапив чомусь заступник керівника Самооборони.
Потім «на допит» вийшов представник поліції Андрій Чехляєв. Треба визнати, до цієї структури депутати мали більше сміливості, ніж до прокуратури… Для початку вислухали дивні цифри: нині у розслідуванні 1642 кримінальні провадження, а на одного слідчого припадає 160 проваджень. За такого навантаження дуже складно розкривати злочини – і тут ми поліцейських розуміємо, бо навіть не всі необхідні процесуальні дії фізично можна встигнути провести. Бракує людей до штату, більше десятка правоохоронців постійно у відрядженні у Львові, а троє – у декретних відпустках. Найбільше турбують аварії на проміжку від Самбора до Старого Самбора. Пан Чехляєв каже, що от якби були камери відеоспостереження, то в поліції відслідковували б… Може й так, камер у нас не багато, але, як підкреслив Юрій Гамар, камери – не панацея у боротьбі із злочинністю… Минулого року до поліції звернулося майже 7 тисяч заявників. У правоохоронному відомстві твердять, що така величезна кількість звернень – не що інше, як авторитет поліції, інші кажуть, що стало більше злочинності, от люди і пишуть…
А далі в бій пішли депутати. Світлана Дутко, наприклад, розхвилювалася від того, що камери відеоспостереження при такому розгулі крадіжок можуть вкрасти. Їй відповіли, що приватники на магазинах виставляють камери, і ніхто не краде. А що стосується зухвалих випадків з виламуванням дверей у різних установах міста, то якщо нападників на редакції-друкарню знайшли, то на медичні заклади і СШ №7 – ні. Сказав пан поліцейський, що є певні версії і порадив установам хоч «ревун» встановити, мовляв, хтось влізе не туди, а воно почне ревіти. Юрій Гамар назвав згадані вище випадки викликом поліції і справа її честі знайти негідників. Цю ж тему продовжила Любов Мосійчук, бо на її десяту школу так само нападали двічі, товкли дорогоцінні вікна і навіть виламали одну клямку на дверях, але помочі з поліції ніякої, зрештою, як і на відповідь на свою заяву довго чекала. Ліля Гейник як водій зауважила, що аварійність на вулиці Шевченка у бік Старого Самбора у тому, що нема обмежувальних швидкість знаків… І взагалі, твердить, що малюють на цій вулиці «зебри» там, де вони невигідні пішоходам, а біля третьої школи треба встановити «лежачого поліцейського», бо там діти ходять. Наразі рух дещо стримують ями, але якщо їх залатають… І ще про знаки. На роздоріжжі Січових Стрільців та Перемишльської «зебра» намальована, а знака нема – біда може статися…
Василь Лисович задав питання, яке б ми назвали сміливим. На вулицях Калнишевського та Ольжича ледь не у відкритий спосіб торгують наркотиками. В поліції, виявляється, ці адреси знають, але прийти не можуть, бо поліцейський має право увійти до помешкання або з дозволу господарів, або після санкції суду на обшук. А для цього спочатку треба відкрити кримінальне провадження. Юрій Гамар і свого додав до теми наркоманів, мовляв, дуже складно з ними боротися, він піднімав цю проблему на рівні області, але все марно. Сам готовий назвати три точки, які торгують наркотою і до яких вишиковуються черги з чоловіків 14-15 років та 50-60… Тому твердить, що готовий усе місто встелити спортивними майданчиками, аби лиш менше шприців валялося.
Про оригінальний випадок розповів Олег Полюга. Разом з приятелем Михайлом Товарницьким, який керував тоді СКП «Об’єднане», став свідком та учасником прикрої події. На східцях біля базару побачив, як сходи штурмує якась автівка. Молода пара, що проходила поруч, зробила зауваження лиходіям, а ті взяли біту і побили пару. Олег Омелянович заступився за невинних, а цього разу цікавився, у якому стані кримінальне провадження. Андрій Чехляєв не міг пригадати такого факту, тому нічого про долю негідників не знав, але обіцяв доповісти особисто пану Полюзі. Активіст Віктор Шупер укотре заговорив про нехлюйне паркування автомобілів на вулиці Купилевій, коли він викликає поліцію, а та потім садить Віктора Петровича у машину і з його слів складає протокол… А все простіше – порозганяти неввічливих паркувальників. Звинуватив поліцію у тому, що бере хабарі. Його приятель був за кермом п’яним і відкупився 3 тисячами гривень. Ну, що тут скажеш? Якщо вже таке є, то нехай знайомий заявить у поліцію про побори. Але пан Віктор сказав, що після такої заяви може знайти свого знайомого десь під мостом. А ще Андрій Чехляєв порадив мати таких знайомих, які б не їздили п’яними. Інший активіст Мар’ян Сарахман твердить, що поліція не пильнує важкі 40-тонні машини, які в’їжджають у місто. Зокрема, три такі автівки приїжджали 16 серпня на вулицю Купилеву до одного «діяча». Мар’ян Петрович телефонував до поліції, але результату ніякого.
Роман ІВАНЧУК.
Дверного «бомбилу» затримали
Ну, нарешті! Поки депутати слухали звіт представника поліції, який казав, що мають певні підозри на хуліганів, які трощать двері у бюджетних установах Самбора, правоохоронці затримали молодого чоловіка, який вранці 16 січня понищив приміщення поліклініки та викрав з кабінету ноутбук. Прес-служба Нацполіції Львівщини твердить, що зараз його перевіряють на причетність до інших таких же злочинів… Погром у медичному закладі вчинив близько сьомої ранку. Тоді виламав близько 40 дверей у кабінетах поліклініки, розкидав майно та, як стало відомо пізніше, потягнув ноутбук вартістю 28 тисяч гривень. Вкрадене уже вилучили… За кілька тижнів до того схожий випадок стався і у відділенні дитячої поліклініки, коли невідомий потрощив 10 дверей, кілька вікон та розкидав речі з документами у кабінетах лікарів. Правоохоронці продовжують розслідування цих інцидентів і не повідомляють, чи пов’язані вони між собою… Тим не менше, на вихідних хтось пробував добиратися у восьму школу і відірвав клямку вхідних дверей…
Роман ПОГОНИЧ.