Правда з минулого

Історики вивчають вміст бідона з Монастирця, у якому багато десятиріч зберігався архів УПА

Науковці Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» досліджують повстанський архів, який знайшли у Монастирці, розповів директор установи Руслан Забілий.

ЦЕ – ДЕСЯТКИ документів. Щось збереглося добре, щось – у критичному стані, однак, науковці спробують їх врятувати, адже матеріали дуже цінні для істориків. Документи переклали спеціальним фільтрувальним папером, який має витягнути із них зайву вологу. Потім, як розповів директор музею, їх помістять у морозильні камери, щоб виморозити папір. Волога, яка залишиться, кристалізується і розширить папір. Відтак, його можна буде розгортати і відчитувати. «Коли ми проведемо усі ці маніпуляції, зможемо все відкрити і почати відчитувати їх. Документи можна відреставрувати. Нам траплялися матеріали і у набагато гіршому стані».

У документах часто фігурують Нижанковичі. «В адміністрації ОУН були райони Нижанковичі та Меденичі. Це означає, що архів рівня надрайону. Ми встановимо за каталогами і структурою, до якого надрайону належали ці два райони, і будемо мати більше інформації,- пояснив Забілий.

Архів складається із звітів, датованих 1946 – 1948 роками. Їх писали у звичайних шкільних зошитах, які потім архівували. Найбільше дослідників зацікавили списки загиблих повстанців, але наразі відкрити їх неможливо, аби не втратити інформацію. «Це дуже цікавий документ – «Список упавших. Репортажі». Іншими словами – це список бійців із описом того, де і за яких обставин вони загинули. Також є список арештованих, але його теж наразі відкрити неможливо. В архіві є списки депортованих під час сумнозвісної операції «Запад» – «Реєстрація вивезених на Сибір родин». Вони у досить непоганому стані. Є й робочий зошит зв’язкового, або референта пропаганди, він також потребує реставрації та консервації. Окрім того, в архіві зібрана повстанцями інформація про тих, хто співпрацював з окупаційною радянською владою: списки комсомольців, інформація про установи Дрогобицького району, про місцеву адміністрацію. Тут вказані прізвища і навіть місячна платня у карбованцях.

Цікаво, що при перегляді архіву на документі виявили листочок та залишки ґрунту. «Те, що листочки потрапили між папери, означає що архів спершу був закопаний в землі. Згодом його викопали і переховали в бідон. Тобто, архів переховували принаймні два рази», – зауважив керівник музею «Тюрма на Лонцького».

А знаєте, що у цій історії найбільше захоплює? У ті далекі буремні часи хтось ці документи писав, пакував у бідон, переховував з надією на те, що цей скарб неодмінно знайдуть нащадки і дізнаються всю правду. Ми і знайшли. До речі, на місце сховку вказав місцевий селянин і бідон викопали. Над знахідкою чаклують науковці.

Роман ПОГОНИЧ.