Про «подвійні» квитанції на газ, мільйонних боржників, економію та побитого у Добромилі  слюсаря

Свій звіт про зустріч зі самбірськими газовиками, а головним чином – з новим керівником відділення АТ «Львівгаз» Валерієм Бучинським, хотів би розпочати не з «двох квитанцій», які нині є актуальною темою, а з іншого, з побутового. У всякому випадку, цей факт з життя колективу дуже вразив…

У часі свят на телефон 104 – це коли у вас з газом не все гаразд, задзвонили з Добромиля. На місце події негайно виїхала машина – водій, слюсар, повне спорядження, бо невідомо, що чекає… А в хаті три молоді здоровані свята святкують… На підпитку, звісно ж. Майстри вивчили ситуацію, знайшли витік газу у тому місці, де була спайка, і, як пишуть усі інструкції, взялися перекривати газ, бо мало що, а раптом вибух. Порадили господарям, що треба негайно зробити уже наступного дня… Як ви думаєте, чим закінчився візит у Добромиль? Чоловіки відгамселили і водія, і слюсаря. Справою перейнялися в поліції, а медики надавали поміч потерпілим. Я собі уявив ситуацію з іншого боку: ви кличете до себе швидку, а потім хворий б’є лікарів – дурня повна… Ведемо до того, що абсолютно мирна та благородна професія газовика може бути вкрай небезпечною. І це при тому, що зарплати у колективі аж надто невисокі – в середньому 6 тисяч гривень у місяць. А рядові працівники живуть на мінімальних зарплатах. Хоча обивателеві чомусь здається, що отримуючи квитанції з великими сумами, «годує» грішми простих газовиків. Ні, вони напрочуд незаможні. І саме ця обставина, підкреслив заступник начальника відділу Сергій Гринейко, привела до величезної втрати кваліфікованих кадрів. Якщо раніше на кілька районів – Самбірський, Старосамбірський, Турківський, Мостиський, було 1200 працівників, то зараз залишилося неповні три сотні. Протягом минулого року дружний колектив покинуло 40 осіб – це добре вишколені фахівці з неймовірно великим стажем роботи. Одні пішли на вищі зарплати в інші колективи, а більшість відкрила собі візи до Польщі та Чехії… Тим не менше, Валерій Бучинський, який від жовтня минулого року працює у нас, бо переведений з такої ж посади у Буську, колективом дуже задоволений і щиро за нього вболіває. Каже, що люди тут працелюбні і виконавські.

Так ось, на плечах цих людей «лежать» більше 4 тисяч кілометрів газопроводів у всіх сусідніх районах, 74 тисячі споживачів у 9 містах та 275 селах, мають 167 ГРП, 327 – ШРП, більше 20 тисяч будинкових регуляторів… Мабуть, читачеві буде цікаво, скільки у нас населених пунктів ще не газифіковані? Найкраще виглядає Самбірщина – тут лише 5 відсотків сіл без блакитного палива і то гірська зона, а також Загір’я біля Никлович, яке ось-ось зменшать відсоток. Недалеко втекла Старосамбірщина – там без природного газу 15 відсотків населених пунктів, а в лідерах Турківщина – 82 відсотки горян гріються чи варять їсти на дровах або на електриці. Процес газифікації триває, незважаючи на те, що газ зростає в ціні.

У такому товаристві ми не могли не розпитати про якість газу, бо не раз чули від людей, що «за комуністів» чайник закипав швидше, а полум’я на плиті не було таким червоним… Ще один заступник керівника відділення АТ «Львівгаз» Іван Бараняк пояснив  ситуацію так: кожних десять днів до них надходить сертифікат на якість газу, в якому беруть до уваги фізико-хімічні властивості. Зокрема, визначають калорійність газу, яка в межах ГОСТу може коливатися від 8 тисяч до 13,4 тисяч кілокалорій. Ніколи нижче восьми «планка» не опускалася і взагалі, зазначив Іван Бараняк, газ на Львівщині завжди був якісним. Інша справа, що в приміщенні, де встановлена, скажімо, газова плита, мусить бути відповідна площа повітря. На один кубічний метр спаленого газу має припадати 10 кубічних метрів повітря – ну, такі у газовиків норми. Якщо бракуватиме повітря, то й газ на плиті буде «віддавати» червоним відтінком. Ось така у газовиків «арифметика», яку вони ж підкріпили фактом: ніхто й ніколи не прийме в експлуатацію газовий прилад, наприклад, на кухні, якщо вона буде малесенькою. І певна річ, приміщення мусить мати вентиляцію, там часто треба відчиняти вікна – щоб від біди подалі… І пам’ятайте про небезпеку чадного газу, бо, на жаль, прикрих трафунків вистачає, у тому числі і на Самбірщині.

Інша тема – споживачі скаржаться на те, що їхні лічильники занадто швидко «крутяться», тому й набігають страшні суми. Нам почали відповідати здалеку, мовляв, за останні роки дуже змінилося законодавство з приводу усіх цих газових проблем. Якщо колись слюсар бодай раз у квартал мусив бути у кожному помешканні, то тепер значно рідше, зокрема, і через нехватку кадрів, а усе газове господарство, яке має кожен з нас, лягає на кожного з нас. Якщо людина, каже Валерій Бучинський, має якісь підозри на несправність лічильника, то може звернутися до газовиків. Перевірять. Але є цікавий нюанс: мережі, як правило, давні, і не виключено, щось вони та пропускають… Аби перевірити справність власних мереж, вимкніть у себе в домі усі газові прилади і подивіться, чи лічильник завмер. Якщо «кільце бігає», значить десь є витік блакитного палива – теж звертайся у таких випадках до фахівців за номером 104.

Тепер про дві квитанції – нагадувати споживачам не будемо, бо усі уже знають. Одна квитанція – за спожите паливо, інша – за його доставку. Раніше ці суми входили в один платіж, зараз столична влада – НКРЕКП, їх розділила, бо є два відповідні відомства – АТ «Львівгаз» та ТОВ «Львівгаз збут». Доставка газу вилучена з рахунків за сам газ, бо доставка – окремо. Ми б хотіли, аби ви не робили винуватцями цього самбірських газовиків, їм теж складно пояснювати людям, чому так. Але спробуємо. За основу розрахунку береться обсяг споживання газу для кожного окремого споживача за минулий газовий рік: у газовиків – це «від жовтня до вересня». Цей індивідуальний об’єм використання газу розділяється на 12 частин та множиться на діючий тариф на доставку газу. Для АТ «Львівгаз» він становить 1 гривню 8 копійок з ПДВ. Якщо клієнт заощадив паливо та зменшив об’єми споживання, то вже у наступному газовому році пропорційно зменшиться вартість доставки. Наші співрозмовники пояснили: якщо в середньому сім’я використовує 100 кубометрів на рік, то за доставку платить трішки більше 100 гривень на рік. Схоже, газовики стануть такими собі заручниками ще однієї ситуації. Навіть якщо у будинку взагалі не використовують газ, то за доставку однаково треба буде платити. Можна з цим сперечатися, але хіба посперечаєшся – це не вигадка самбірських газовиків. До речі, аномальна нинішня зима допомагає людям економити. За підрахунками, ми зараз споживаємо на 20 відсотків менше газу, ніж торік у такий самий час. Споживачам добре, газовикам – не конче, бо то їхні гроші… А ще, виявляється, до економії газу спричинилися… субсидії. Багатьом сім’ям вони з певних причин не вийшли, тому скручують пальники до мінімуму. Багатьом пішла субсидія на банківські рахунки. Люди втішилися, з грішми пішли на ринок, а насправді квитанції треба оплачувати сповна. До речі, навіть якщо вам монетизація на банківську картку «не капнула», все одно треба платити.

І далі про борги. Ми й не сподівалися, що у Самбірському відділені на 45 мільйонів  гривень боржників. Це не тільки те, що населення заборгувало, це і держава винна газовикам як пільги чи субсидії. Багатенько, скажу вам… Однак, варто розуміти, що цей борг не перед «Львівгазом», бо це компанія, яка доставляє нам газ, а перед постачальним товариством «Львівгаз збут». Тобто, боргують за газ як товар, а не за його доставку. А що стосується населення, то не могли ми не перепитати у Валерія Бучинського, після якої суми неоплат відрізають трубу? Виявляється, конкретних сум як таких нема. Але якщо споживач не платить більше трьох місяців, це фіксується в ТОВ «Львівгаз збут», а потім надходить попередження в Самбірське відділення АТ «Львівгаз». Зрештою, як і самому споживачеві. Якщо сім’я не зголошується на реструктуризацію боргу, то газ відключають. Повторне включення (в залежності від складності) йтиме за рахунок самого споживача. Сума – від 450 гривень до 7500. Вигідніше вчасно платити.

Роман ІВАНЧУК.