Про помідори для мера, панночку на капоті, вкрадений мільйон та паралізованого випускника виховної колонії

Місцеві аналітики міркують, що начальник самбірської поліції Олег Сушко з’явився у сесійній залі ратуші після того, як грабіжники назбиткували у будівлях редакцій-друкарні та дитячої поліклініки. Одначе, сам пан підполковник, мабуть, так не вважає, бо з певною долею іронії на початку виступу подякував владоможцям, що нарешті покликали – на восьмому місяці його нелегкої праці.

Мушу визнати, описувати звіти правоохоронців дуже непросто. Вони називають багато цифр, з них виводять відсотки, а потім порівнюють цю статистику з торічною… І коли слухаєш, то переконуєшся у тому, що не все так погано. Олег Сушко у принципі до такого розуміння справи і довів сесійну залу. У всякому випадку, мало хто з обранців на восьмому місяці роботи начальника поліції мав до нього серйозні претензії. Олег Ярославович перед тим, як поринути «у солодкий світ цифр», констатував той факт, що органи місцевого самоврядування мають допомагати правоохоронцям аж до того, щоб сприяти їхньому відпочинку… Не буду втомлювати читацьку громаду цифрами, а, за традицією, оберу найцікавіше.

Скажімо, на одного слідчого припадає 218 справ – це означає, що наприкінці року може забути, що ж розпочинав на початку. У самбірській поліції працює 132 особи, з них близько тридцяти – у постійних відрядженнях, чи то на сході України, чи ще десь. Додайте і той факт, що люди у формі мають право похворіти, і виходить, що й працювати особливо нікому. Станом на сьогодні, є 14 вакансій і мер Юрій Гамар попросив журналістів озвучити цю привабливу цифру, бо раптом хтось захоче поборотися зі злочинністю. Тему підхопив громадський активіст Віктор Шупер і запитав, чи є у колективу пана Сушка добровільні помічники? Не виключено, мав на увазі інформаторів. Бо свого часу він, Віктор Шупер, будучи патріотом міста, вирішив разом з поліцаями брати участь у рейдах, але скінчилося тим, що затримані приходили до нього додому, мовляв, треба, щоб ви помовчали, а з «погонами» вже порішали. Пан Віктор після таких рейдів дав собі на спокій, хоча нагадав, що його активність почасти обходилася дорого: то бус горів, то товар крали… А коли зробив зауваження телефоном «102», що на «зебрі» на вулиці Купилевій стоять припарковані автівки, то поліцаї замість того, щоб розігнати порушників, приходили до нього брати пояснення…

Продовжуємо інформувати про те, що підходить під гриф «найцікавіше». Жоден номер нашої газети не обходиться без дорожніх пригод, однак офіційно зафіксували лише 29 з початку року, а торік була 31. Взагалі, з такими пригодами – велика біда. Люди покупували собі машини на польських номерах і товчуть ними на добрих дорогах без тіні смутку. Такі автівки часто стають здобиччю крадіїв, але знайти їх непросто. Як торік було п’ять угонів, так і року нинішнього – ні прогресу, ні регресу. Про наркоманів. Виявляється, наркоман нині пішов вишуканий і далеко не завжди, щоб покайфувати, треба варити маковиння, можна придбати піґулки в аптеці (не скажемо, які, аби не рекламувати), чи очні краплі – і дурман у голові. Але затримати такого наркомана можна лише тоді, коли у нього буде 10 таких таблеток, бо одна – не причина для затримання.

Самбір не має камер відеонагляду, констатував Олег Сушко, а тому маємо 319 крадіжок, а Старий Самбір, який розжився відеоспостереженням, має лише 28 крадіжок. Різниця вражаюча, еге ж? Але і Самбір значно більший, ніж його старший брат. Між іншим, ми дізналися від пана Сушка, що розмаїті відмички до чужих замків можна легко придбати через Інтернет. У цьому зізнався один із затриманих, мовляв, подумаєш, проблема – шукаєте продавця в комп’ютері і через «Нову пошту» усі відмички уже у твоїх руках. Згадав пан підполковник ситуацію з обкраденим підприємцем, у якого зник мільйон. Хоч має у кабінеті камери спостереження, але єдине, що зафільмували, то дві сірі тіні, тобто, як ми збагнули, камери нікудишні. Олег Сушко, мабуть, думав те саме, що й ми, які мільйона в житті не бачили, – навіщо так багато грошей у кабінеті зберігати? Але то не наша справа… Злочинці діяли дуже швидко і вправно. Згадав пан Сушко, що одного разу вийшли на слід злодюжки, який умів за 30 секунд обікрасти будь-що, але його розшукали у безпорадному стані – дістав хлоп інсульт і мова йому відмовила. Тому не може нічого сказати ні про свою діяльність, ні щось у своє оправдання. Виявляється, швидкісний злодій – не самбірський, у Самборі він проходив «тюремний вишкіл» у виховній колонії і загалом має 20 років тюремного стажу… Згадали начальникові поліції і випадки, коли хтось на площі Ринок понищив прапори, а на Площі Пам’яті – побив ліхтарі. З’ясувалося, що негідників «вирахували». Це були діти поважних і, не виключено, впливових батьків. Ніякого політичного підтексту нема, радше всього, мажори просто сидять собі, можливо, п’ють спиртне, а потім показують дурну силу чи хизуються одне перед одним, або перед дівками, неоправданою силою.

Міський голова Юрій Гамар, радше для інформації, а не у докір правоохоронцям, розповів, що цьогоріч Різдвяне містечко під загрозою зриву. Свого часу до нього проклали кабель, аби ні у кого не зичити світло. Однак негідники перетнули кабель, який вів до святкового містечка та університету, а той, що до «Літа», залишили. У розумінні мера, це свідоме шкідництво… Згадав, що на День міста затримали групу хлопчаків, яким дали і помідори, і по 200 гривень для того, щоб вони метали овочами у міського голову, коли той буде до громади промовляти. Пацанів, якщо ми правильно зрозуміли, змусили з’їсти помідори і відправили батькам на перевиховання. Хто хлопцям платив – читалося на обличчі мера…

І під кінець активіст Віктор Шупер згадав один із закладів на вулиці Купилевій, який працює до ранку. Каже, люди спокою не мають – там п’ють, курять, може навіть, коляться. А одного разу на капоті автівки якийсь молодик «обробляв» панночку – просто жах! Депутати взяли інформацію до відома і заклад перевірять на предмет добропорядності.

Роман ІВАНЧУК.