Про те, що «у Самборі дівчата чарівні», першим розповів нам Роман Кудлик

SambirWZ
176

Про те, що «у Самборі дівчата чарівні», першим розповів нам Роман Кудлик

У Львові після важкої недуги помер поет Роман Кудлик. Шанувальники літератури його, безперечно, знають як людину творчу, цікаву, патріотичну. Одного разу у його житті був такий випадок…

ПРАЦЮВАВ у редакції журналу «Жовтень» (нині «Дзвін»). Коли одного з колег Романа Кудлика звинуватили у співчуванні українським буржуазним націоналістам, той виступив на його захист… Кудлика після того звільнили з редакції. Впродовж багатьох місяців намагався влаштуватись, однак ніде на роботу не брали. Допоміг молодому поету, який опинився в дуже складному матеріальному становищі, редактор газети «Львівський залізничник» Анатолій Гороховський, зарахувавши його на посаду літературного працівника. Коли про це довідався керівник сталевої магістралі, то зажадав від Гороховського, аби той негайно звільнив Кудлика, висловивши при цьому категоричний ультиматум: якщо націоналіст залишиться на роботі, то редактору доведеться подавати у відставку. Але, попри цю погрозу, молодий поет залишився в колективі редакції, в якій працював близько п’яти років… Може сучасному читачеві важко зрозуміти ці процеси, але це правда, так тоді жили…

21 січня, коли перестало битися серце Романа Кудлика, самбірський журналіст Микола Сенейко поділився з нами своїм спогадом, датованим 1977 роком. Колись давно (а зрештою і тепер ця практика є) Роман Кудлик у числі інших поетів приїжджав у Самбір «на гастролі» – читали вірші, ділилися спогадами… Микола Сенейко разом з митцями слова опинився у самбірському готелі, почастувалися рідні душі, ділилися враженнями, а наступного дня, коли Микола Леонович знову прийшов до готелю, щоб гостей провести на вокзал, Роман Кудлик прочитав йому віршовані рядки, які стали згодом популярною піснею «В Самборі». Пригадуєте, «В Самборі, в Самборі, в Самборі, в Самборі дівчата чарівні»… Твір став хітярою на усі наступні покоління. Та що там казати, нині жодна забава у місті не відбувається без цієї пісні-візитівки. Направду, у кожної народної пісні є свій автор… Роман Кудлик нас прославив. «Не знаю, як минула ніч поета, – каже Микола Сенейко, – але те, що твір зачаровував, – факт…»

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар