Раз у році ангар для зерна та техніки у фермера Кужидла перетворюється у весільний зал

SambirWZ
12

Раз у році ангар для зерна та техніки у фермера Кужидла перетворюється у весільний зал

Колись давно, коли ще були колгоспи, то вічною була традиція – наприкінці року вшановувати хліборобів – великі гостини, музика, танці, тости, вітання і все таке інше. З часом гарна традиція заросла бур’янами та чагарниками на полях і мало хто дякував людям праці. Великі земельні орендарі не дуже поспішають, бо вони своїм трактором поїхали, своїми зерновозами зерно забрали, залишивши людям трохи збіжжя за паї. От і все…

ІНША справа, коли місцевий фермер, як от Володимир Кужидло з Волебаранецької округи – той щороку робить забаву, на яку запрошує і тих, які працюють у нього, і тих з боку, які допомагають – чи то словом, чи то ділом. Ми разом з керівниками Самбірщини Миколою Фреєм і Віталієм Кімаком були на цьому святі «з боку». Але присутність перших осіб додала авторитету цій зустрічі. Перед тим пан Володимир похвалився здобутками – має уже більше 900 гектарів землі, щороку сільські пайовики додають свої гектари до обробітку, бо платить пан добре – чи то грішми, чи то зерном. Хто як собі забажає. Цьогоріч спрактикував соняшник і з’ясував, що вигідно. Але наступного року планує його переробку – це для того, щоб не бути чиїмось сировинним придатком. Показав нам оновлений елеватор, який купив і сам же удосконалив так, що виробники вирішили перебрати собі той досвід. Зерна має дуже багато – комори забиті. З гектара цьогоріч намолотили близько 50 центнерів і це у нас вважається добрим показником. А ще у ґаздівстві є багато худоби, яку сім’я Кужидлів – вони ж Макарі, сама і реалізовує чи то на самбірському ринку, чи ще десь… Я, коли побачив, скільки люду зібралося на обжинки, подумав про те, що роль однієї особи в історії села величезна. Сам працює, здобуваючи статки, іншим місце праці дає. До речі, за святковим столом побачив дуже багато молодих і дужих чоловіків – таке мало де зафіксуєш, бо наші хлопи, як правило, на заробітках. А тут є! Видно, біля Кужидла їм добре…

Забава в ангарі була фест! До речі, про ангар, який перетворився у такий собі весільний зал… Микола Фрей пригадав, що ще торік такого не було – був якийсь піднавіс недобудований, болото під ногами і мало техніки. Тепер все навпаки. Так ось, про застілля… Головними стравами були рибна юшка і “пацєтко”, яке крутилося довкола своєї осі на маленькому вогні. Дуже смачно… І навіть, коли був уже ситим, господар дійства пан Володимир приходив і припрошував: «Ромць, їч мнєсо, бо такого більше нігди не спробуєш», годі було відмовити. А ще там вміють танцювати. Спочатку заїжджий артист Олег Кваснікевич грав лише для одного пана, який видавав неймовірні танцювальні па на зло Владу Ямі, а потім як посипалося, то навіть Володя Кужидло, незважаючи на свій статус сільського олігарха і депутата обласної ради, вміло витинав з місцевими панянками. Більше того, я відкрив нові таланти. Голова об’єднаної громади Григорій Чухрай не тільки гарно співає, а й на скрипці грає так, що душа розвертається і більше не згортається. А заступник начальника управління сільського господарства Дмитро Глухий – неперевершений баяніст. В дуеті – то була сила. Я навіть прикинув собі, що коли б ті два посадовці пішли по людях та по весіллях зі своєю живою музикою, то заробили б більше, ніж на керівних стільцях…

От чесно, вміє наш люд бавитися і цей дар у нього ніякі проблеми не відберуть…

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар