Районна влада спростовує те, що через хоспіс у Сідому самбірські медики без зарплат
Ще не закінчилася сесія Самбірської міської ради, як журналісти перебралися у “білий дім”, де районні очільники дали прес-конференцію на тему медицини. У президії сиділи голова райради Віталій Кімак, його заступник Андрій Бобак і головний лікар хоспісу у с.Сіде Тарас Струк.
Позаяк ми ще жодного разу не вділяли так багато дорогоцінної газетної площі темі зарплат лікарям і медсестрам, цю прес-конференцію подамо у тезах. Ще на початку року районна влада у розмаїтий спосіб інформувала шановних медиків, що до кінця року їм буде бракувати на зарплату великих мільйонів, а тому скорочуйтеся, оптимізовуйтеся і рахуйте власні гроші. При цьому влада, щоб не нашкодити хворим, своїм владним пальцем нічого не вказувала: ви – медики, самі й думайте, як будете вилазити зі скрути. Але минулий рік зіграв з ними злий жарт. І торік були такі ж проблеми, але наприкінці держава змилосердилася і грошей додала, пообіцявши що наступного року такого вже не буде. Медики гадали собі, що буде, а воно чомусь наразі не є… Позбулися сумісництва, сільські лічниці у більшості перевели в амбулаторії, а Сіде – у хоспіс. Звертання районних начальників у Львів та Київ з приводу нестачі грошей добрими новинами не повертаються. Взагалі, держава вважає, що місцеві бюджети непогано заробляють, а тому нехай на місцях дають собі раду. Який прогноз на зарплати, казати ризиковано, бо вже кілька разів обіцяли-сподівалися, а нічого не виходить.
В “білому домі” вважають, що у певних колах відбуваються маніпуляції на тему грошей об’єднаних громад. Мовляв, війти гроші мають, але у тому, що не розраховуються за своїх пролікованих, вини районної влади нема, зрештою, як і впливу на сільських голів, котрі стали сильними світу цього. Район, як і місто, свої кошти віддали. Президія прес-конференції, себто головний лікар хоспісу Тарас Струк, спростував чутки про те, що через хоспіс міські лікарі без грошей. Ми не будемо вникати у цифри, але вини хоспісу справді нема. Тарас Миронович сказав, що такий заклад потрібний, зараз у ньому – жителі Самбора. З другого боку, заклад врятував від безро-біття колектив тамтешньої лікарні – теж наші люди, які, до речі, тривалий час були на “біржі праці” і витрати на них не лягали на бюджет медицини. Пан Струк підвів риску нашим же заголовком: “Не зарікайтеся від хоспісу” і підкреслив: чим більше “наїжджають” на його структуру, тим більше переконує себе у тому, що такий заклад потрібен. Разом з тим, районні лідери розповіли журналістам, що район сповна пішов на оптимізацію, а от міські лічниці залишилися поза процесом. І дитяча лікарня не стала відділенням, і перинатального центру не створили…
Роман ІВАНЧУК.