«Ребра» п’ятої школи треба продати
Шановна редакціє. Ми мешкаємо на вулиці Чорновола у Самборі та прилеглих до неї. Якраз у мікрорайоні так званої п’ятої школи, яку уже ніхто не буде добудовувати. Її розпочали більше п’ятнадцяти років тому, хоча уже тоді було зрозуміло, що діточок ставатиме щоразу менше і ненаповненими будуть залишатися ті навчальні заклади, які уже є. Але хтось розпочав… Втрачені немалі гроші з державного бюджету – наші з вами, а толку нема і, радше всього, уже не буде. Треба було на той час просто добудувати корпуси четвертої школи і всі давно б забули про цю проблему.
Ми і попередніх років зверталися до влади, аби щось робила з цим об’єктом, але чули у відповідь хіба обіцянки, які перетворювалися у цяцянки. Зважаючи на такі обставини, просимо привселюдно керівників міста та освіти виїхати на цей об’єкт і подумати над тим, як би його продати нині, щоб не пропав завтра. Ті будівельні «ребра», які там зосталися, які слугують прихистком хіба для наркоманів, можна було б або продати під якийсь бізнес, або віддати воїнам АТО під квартири, або ще щось придумати. Ми уже не можемо дивитися на те, як пропадає людська праця. Розуміємо й те, що відразу знайдеться маса опонентів, мовляв, це освітянські недобудови і зачіпати їх не можна. То що, ліпше нехай гниє?
Мешканці вулиці Чорновола.
Ми вирішили з’ясувати, що з цього приводу думають чиновники від освіти, зокрема виконувач обов’язки головного освітянина Святослав Ухач. Виявляється, він думає приблизно так само, як наші скаржники. Ще минулого року під час слухань в ОДА перед самбірською делегацією, у якій були і керівники міста, поставили питання: що плануєте робити? Тут особливо і думати нічого. Ще за попередньої влади говорили про те, що для того, аби законсервувати будову до ліпших часів, треба було знайти більше 600 тисяч гривень. Зараз, за деякими даними, більше трьох мільйонів. При бідному освітянському бюджеті, коли невідомо, чи завтра вистачить коштів на зарплату, така сума – панська розкіш. Якщо ставити питання про продовження будови, то уже нині треба ставити на конто суму не менше 50 мільйонів. І це у той час, коли у діючих навчальних закладах, за словами пана Ухача, 5 тисяч місць, а наповнюваності нема. Є на третину порожні деякі школи… Вести нині будівництво – вершина розтринькування державних грошей. Розмови про те, що це, мовляв, віддалений закуток Самбора, Святослав Анатолійович так само спростовує, бо насправді – не так далеко від центру. Є ситуації, коли діти ходять до навчального закладу на значно більші дистанції. Тому пан Ухач вважає, що в міськраді треба створити відповідну комісію, попровадити громадські слухання і визначитися з цим об’єктом. Найбільш раціонально було б продати недобудову на аукціоні, а виручені кошти вкласти в навчальну базу чи енергоощадні технології у тих школах, що діють.
Роман ІВАНЧУК.