Роман ПИЦИК: «Верховний Суд України поставив крапку і визнав моє звільнення з ратуші незаконним…» 

Тема «неходячих» на сесію Самбірської міської ради депутатів актуальності не втрачає. Мер Юрій Гамар зумів «стулити» своїх, аби проходили «людські» чи «інші» питання, але не відмовляє собі у задоволенні говорити про прогульників, мовляв, ми тут важко працюємо, а вони не приходять… Доходило навіть до того, що просив начальників своїх депутатів чи їхніх батьків, аби вони впливали на непокірних. Ми не раз писали, чому ті чи інші не приходять на сесії, більше того, навіть друкували цифри, хто і скільки разів зігнорував державотворенням в ратуші, але оскільки тема є, взялися досліджувати її «з перших уст», і обрали у співрозмовники Романа Пицика, який у рейтингу відвідувань ратуші на низьких сходинках. Умова бесіди за редакційною філіжанкою кави така: ми питаємо, про що вважаємо за потрібне, гість відповідає так, як хоче.

-Романе, ви були шанувальником ще колись кандидата в мери Юрія Гамара, тобто, працюючи в ратуші від орудою Тараса Копиляка, прицінювалися до нового очільника. Але як тільки Юрій Петрович прийшов в магістрат, то… звільнив вас з посади головного юриста міста. Ви помилялися у своєму виборі?

-Людина має властивість помилятися… І тому зі сторінок газети ще у 2016-му році попросив вибачень у тих, хто повірив у мої переконання. Так, я мав надію на те, що з приходом в ратушу команди Юрія Гамара багато що зміниться. Я думав, що Петрович буде жити, як Павка Корчагін у творі про комсомольців «Как закалялась сталь», щоб потім не було соромно за «бесцельно прожытые» п’ять років. Ситуація, яка зараз є в країні, була апробована в Самборі на виборах у 2015 році. На мою думку, Гамару не давав спокою феномен Тигіпка, який, починаючи кар’єру комсомольцем, став тим, ким став… А з приводу мого звільнення з посади керівника юридичного відділу скажу: днями Верховний Суд України поставив крапку і визнав моє звільнення з ратуші незаконним…

-У принципі, знаючи вашу біографію, скажу, що ви як працівник ратуші не вживалися з очільниками. Тут є два варіанти: вони погані, або ви. Виберіть собі один з них…

-Я вибираю те, що про мене скажуть люди. А щодо попередніх очільників, то вони зараз де? Не мені їх оцінювати, їх уже оцінили виборці.

-У приватних розмовах ви часто своїх політичних опонентів називаєте тим паскудним словом, яким увесь світ називає путіна. Чому не йдете на компроміси, чому у вас часто міняється думка про тих чи інших? То був другом, то став х…ом?

-Мене виховували батьки так, що за свої слова та вчинки рано чи пізно треба відповідати. Мені подобається, що колись людина, котра веде себе негідно протягом свого життя, не є суспільством поважаною і «рукопожатною», тобто небажаною. Я сподіваюся, що наше суспільство з часом повернеться до цих моральних засад, коли поважають гідність і зневажається непорядність. Щодо колишніх друзів. Мені огидно далі подавати руку тим, хто скурвився (політичний термін). В сесійній залі міськради, наприклад, сидить чимало найзаможніших людей міста Самбора, а місто бідне і вони у відстоюванні почасти власних інтересів виглядають жалюгідно… Шукати з такими людьми компромісу мені уже не випадає.

-Побутує думка, що ви образилися на усіх після того, як не стали секретарем міської ради. Цю посаду, нагадаємо читачам, взяв Юрій Дмитришин.

-Про моральність цієї каденції міськради взагалі не доводиться говорити. І один з моментів аморальності – обрання Юрія Дмитришина на посаду секретаря ради. В мене досі у голові фраза Юрія Гамара, що ціна претензій дітей, які після однієї аварії залишилися напівсиротами, для Юрія Дмитришина вимірюється у 25 тисяч доларів США… Я не ображаюся на те, що мене не обрали секретарем міськради, я дякую Богу, що так не сталося. Інакше мусив би відповідати перед громадою за усе, що в місті твориться чи відбувається…

-Основне питання: чому Роман Пицик не ходить на сесії?

-З приводу рейтингу відвідувань сесій. На офіційному сайті міськради перше місце щодо відвідуваності займає Юрій Гамар, отримуючи за це близько 50 тисяч гривень зарплати щомісяця. Потім у рейтингу в «численних номінаціях» перемагає Володимир Кульчицький-Поливко, який приходить на сесії, нічого за це не отримуючи, і голосує проти або не голосує. А я знаходжуся у таблиці рейтингу як найбільш злісний прогульник. Це неправда і маніпуляція, бо насправді цим рейтингом двох «модних» опозиційних депутатів намагаються обпаплюжити. А чому насправді не ходжу на сесії? Констатую: майже усі сесії ради, починаючи з першої (по ній є рішення суду), були проведені із грубими порушеннями законодавства України. Протягом цілої каденції в сесійній залі близько двох годин не можуть зібрати кворум, деякі сесії проводили без наявного кворуму (маю докази). І правильно було б провести дострокові вибори як голови міста, так і депутатів ще у 2016 році. Однак, ні Гамар, ні депутатська більшість ніколи б на це не пішли, бо знають, що їх вдруге не оберуть… І до речі, громада має знати та розуміти: Юрій Гамар за цілу каденцію обходиться платникам податків міста у суму більше 3 мільйонів гривень, а це річна вартість харчування дітей у школах, або вартість ремоту вулиці Коновальця, якщо нічого не красти.

-Чи не хотіли б ви завчасу скласти повноваження депутата міської ради у зв’язку з тим, про що казали вище. Принаймні, це було б чесно.

-Ні, бо хто б що не казав, але я належним чином виконую свої депутатські обов’язки, які не зводяться лише до того, щоб ходити на усі сесії поспіль, навіть незважаючи на те, що позачергових більше, ніж чергових… Крім цього, я розумію, що рано чи пізно за будь-яку діяльність треба буде відповідати. Наприклад, за рішення, прийняті без кворуму… Хоча готовий написати заяву про відставку, але одночасно з панами Гамаром та Дмитришиним.

-Давайте відверто. Що вам особисто найбільше не подобається у діяльності нинішього господаря ратуші, хоча Юрій Гамар організував стелення бруківкою прибудинкової території, де ви живете?

-Мені не подобається непрозорість ведення господарської діяльності – зведення дорожезного фонтану, стелення тієї ж бруківки за величезними сумами. Ця каденція по суті поховала самбірську медицину, бо ліквідовано ряд медичних закладів, а те, що залишилося, оптимізовано до такого рівня, що уже нічого й не залишається… Поволі починають добиратися до «оптимізації» освіти… «Яскравий» спогад хіба Різдвяне містечко, незаконні МАФи з іногороднім хлібом і численні незаконні забудови міста. А втім, від великого перейду до малого: у час, коли в ратуші говорять про боротьбу з наркоманією, у під’їзді, де живе мер, цілодобово торгують наркотою.  Щодо стелення бруківки біля мого будинку і будинку, де живе мер, а це одне подвір’я, то, повірте, він не мені стелив, а радше собі. Після того так і сказав депутатам: я там живу… Але цей благоустрій тривав, як кажуть на нашому обійсті, від Паски до Паски і розпочинався з вартістю 1мільйон 300 тисяч, а закінчився – через рік за 2.5 мільйона гривень. А про сміття окрема тема. До нас привезли непотреб ледь не з усієї області, офіційно за три роки ввезення  Самбір отримав більше 60 мільйонів так званих дотацій. Де вони? Може виборці їх бачать, бо я ні.

-Дозвольте поцікавитися… Хочете – не відповідайте… Не так давно кола, близькі до ратуші, і не тільки, писали про те, що на вас завели протоколи про корупцію. Вам вдалося уникнути відповідальності. Порадьте потенційним корупціонерам, як це робити?

-Не тільки я можу дати поради, а й панове Гамар, Дмитришин, інші… Щодо мене, то були складені чотири адмінпротоколи про корупцію за те, що я надав незначну матеріальну допомогу своєму тестеві, який є інвалідом другої групи і має пенсію 1547 гривень. Я не вважаю, що наданням йому як своєму виборцю від 500 до 1000 гривень значно покращив його фінансово-матеріальне становище, як писали тоді в протоколах. На мене, за вказівкою з ратуші, у липні 2019 року склали ці протоколи, однак про мене забули і згадали аж у вересні… Коли протоколи надійшли на розгляд суду, у них були відсутні мої пояснення, ще ряд важливих документів і, зрештою, закінчився термін їх розгляду.

-У певних колах кажуть, що ви, тимчасово безробітний, можете і будете балотуватися на посаду голови Самбірської ОТГ. Якщо не ви, то кого будете підтримувати? Ми собі думаємо, явно не Юрія Гамара…

-У вас застарілі дані. Я далеко не безробітний, я багатий чоловік, бо в сім’ї  виховуємо з дружиною троє дітей. І я здатний прогодувати їх – це відповідь тим ратушним діячам, які мене критикували за те, що я переживаю за безоплатне шкільне харчування… До речі, може не пасує згадувати, бо це особисте, але мою дочку, за вказівкою з ратуші, випросили із садочка, бо я перебував у декретній відпустці… На посаду голови Самбірської ОТГ піду. Ну, скажемо так, готуюся…

Роман ІВАНЧУК.