Роман Пицик захистив законного власника квартири і нині його у цьому… звинувачують

SambirWZ
212

Роман Пицик захистив законного власника квартири і нині його у цьому… звинувачують

У одному з попередніх спецвипусків “Високозамківської Самбірщини” ми розповіли про нестандартну ситуацію, яка склалася у самбірській ратуші – там, схоже, зав’язується юридично-політичний конфлікт поміж правниками. Завідувача юридичним відділом Романа Пицика звинуватили у тому, що через якесь систематичне службове недбальство Самбір багато чого втратив. Заява прозвучала з уст міського голови Юрія Гамара, виглядала грізно і “тягнула” на першу тему в газеті, як сенсаційна. Тим паче, Юрій Петрович звернувся в СБУ.

Пересічний обиватель після нашої публікації твердив, що не пасувало такі чисто робочі моменти виносити на люди, нехай би, мовляв, з цим розібралися у ратуші. Але нам то що – нам би цікава тема… Зважаючи на резонанс, вирішили поцікавитися у Романа Пицика, що ж йому “інкримінують”. Він не конче хотів розповідати, тим паче, триває перевірка заяви Юрія Гамара, хоча Романа Євгеновича ще нікуди і ніхто не кликав для пояснень. Зрештою, він так само не ликом шитий і написав у ту ж правоохоронну структуру свою заяву на керівництво ратуші. Але, розговорившись, видав кілька “звинувачень” на свою адресу. Наприклад, такі. Юристи міськради підтримали позов підприємця, який звернувся до суду з цікавим питанням. Він має у місті свої приватні споруди, проте земля, на якій вони стоять, ще належить попередньому власникові – міністерству оборони. Військове відомство не давало дозволу на відчуження землі, а тому чоловікові довелося йти до Феміди. Посередником у цій справі виступає міська рада. Юристи ратуші погодилися з тим, що позов підприємця є справедливим. Більше того, коли підприємець здобув би право на землю під своїми приміщеннями, то, відповідно, уже містові за неї і платив би. Який злочин перед Самбором вчинили юристи міськвиконкому, поняття не маємо, але Романа Пицика звинувачують.

Інший факт взагалі, як нам видається, дивовижний. І хоч справа начебто приватна, але вона настільки повчальна, що ми самі, почувши про неї, залишилися шоковані. Так ось, у одному з приватизованих помешкань жив чоловік, який доглядав свою літнього віку родичку. Взамін за гарне ставлення вона залишила йому заповіт на спадок помешкання. Через півроку після смерті власниці мешканець того помешкання мав піти до нотаріуса “відкрити” заповіт, переоформити документацію на себе. І так все це залишилося б приватною справою спадкоємця, якби не одна деталь. Він запізнився до нотаріуса на якийсь тиждень, а коли прийшов, йому відповіли: запізно, треба звертатися до суду, щоб поновити термін відкриття спадщини, аби не втратив сили заповіт, а вже тоді оформляти на себе квартиру. Чоловік так і вчинив, проте, за усіма законами, третьою стороною у цій справі має виступати міська рада. Можна сказати, чиста формальність, але недотримати її не можна, інакше чоловік, який доглядав стареньку жінку, залишиться на вулиці. У судовому засіданні юристи Романа Пицика визнали позов майбутнього власника справедливим, бо як інакше? Виселяти мешканця заради того, аби містові повернулася чужа квартира і хтось її вхопив? Помешкання на цілком законних засадах перейшло у власність тому, кому і мало перейти. Однак Роману Пицику ставлять нині у вину те, що він визнав: міська рада не має претензій до цього житла. Бо які претензії може мати? Зрештою, таких справ буває немало, але чомусь нікому з попередніх владоможців не прийшло у голову товктися на цій темі, точніше, чужих квадратних метрах.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар