Рік минув, а сльози не висихають…

Минув рік, як відійшов у вічність воютичанин Ігор Добровольський. Він пішов від нас, щоб назавжди залишитися Героєм. У неділю на його могилі освятили величний пам’ятник. Нам здалося, що він на місцевому кладовищі найвищий…

І так має бути, щоб кожен, хто приходить сюди на молитву, пам’ятав, чиєю кров’ю омитий мир. Чин освячення пам’ятника здійснив отець Степан Межівник, а сама подія зібрала немало односельців, приїхали народний депутат України Ярослав Дубневич, керівники району Олег Домчак, Леся Ленартович, Андрій Бобак, Віталій Кімак, очільники Самбора Тарас Копиляк, Юрій Леськів, бойові побратими Героя. Не могли не приїхати, щоб укотре розділити біль утрати. Здається, матері і досі не висихають сльози. Вона так і зверталася до громади, не встигаючи витирати сліз. Заплакав і Ярослав Дубневич. Було чути, як надривався його голос, та коли згадав про випадок під Верховною Радою 31 серпня, коли загинули від рук політичних провокаторів кілька молодих хлопців, не втримався… Бо скільки ще життів повинна віддати Україна за свою єдність і незалежність?..

Роман ПОГОНИЧ