Самбір за кількістю Швейків уже перевершив Фельштин,
але традиційний фестиваль здорового гумору, на якому був і наш репортер, відбувається на Старосамбірщині
Тієї неділі ми їхали у Скелівку на свято Йозефа Швейка, але вступили у Бачину на подію, яку можна назвати непересічною – сфотографували біля власного подвір’я Юрія Лешковича, який встановив пам’ятник бравому воякові.
РІЧ у тому, що у пана Юрія є у друзях самодіяльний скульптор Олег Радомський, який взяв собі за спеціалізацію – «виробництво» Швейків і нині герой літературного твору є біля готелю «Імперіал», магазину «Марія», а тепер буде і в Бачині. На глибоке переконання пана Лешковича, у кожного подорожувальника образ Швейка, якщо щось і викликає, то щиру посмішку і гарний настрій. Зрештою, так воно і є. Не встигли ми власною присутністю «освятити» бачинського Швейка, як почали зупинятися автівки, щоб сфоткатися…
До центрального майдану у Скелівці, яка раз у році стає Фельштином, добралися без проблем, хоча поліцейські нас зупинили на підступах. Але в запасі мали чарівні слова «Ми від Терлецької» – подіяло, видно, голова райради має сильний авторитет. Місцевий люд ліниво підтягувався на празник, музика ще не грала, а тому пішли на оглядини території. Ніби й не планували, а відразу потрапили у той сектор, де вирувала торгівля і не могли відмовити собі у спокусі скуштувати десерт – оригінальний такий, в цікавому стаканчику. Має назву «кендібор». Виготовили його майстрині з Рудок і цей факт приємно вразив нас, мешканців Самбора. Навіть подумали собі, що якби не ми, то Скелівка не побачила б «кендіборів». Потім потрапили на відомого на Старосамбірщині пасічника Віталія Гринкевича, без якого не обходиться жодне свято. У нього є смажена на дисковій бороні бульбочка і медовуха. Відмовитися від пригощань нема жодного шансу. Зрештою, так само, як біля ятки Віри Варш, яка, виявляється, сама готує медовуху. Цей той напій, яким не зловживають, бо може вгаратати у будь-яку частину тіла… На щастя, свято розпочалося і ми завершили ятковий похід по Фельштину… Гумористично-розважальне дійство «Швейкіада» розпочали дуже потішні артисти-духовики з Пустомитівського району. Оркестр – це завжди піднесено і врочисто, а коли у колективі і старе, і мале, то це додає особливого настрою. Потім Тетяна Терлецька розповість нам, що навмисне «позичила» артистів з-під Львова, щоб показати нашим, яким може бути сільський духовий оркестр. Хлопаки так витинали, що навіть дощові хмари розігнали…
Потім ведучі свята Оксана Петрівська і Тарас Плетеня оголосили традиційний для Фельштина велопробіг наймолодших роверистів. З десяток відчайдух вийшло на старт. Хтось їхав сам, когось татусі з матусями підтримували, але виглядало азартно. Нагороджував наймолодших мешканців Фельштина і своїх майбутніх виборців сам війт Богдан Антошко.
А тоді сценою заволоділи артисти – команда КВН «Галюцинації» з Дрогобича, що жартували на близьку серцю кожного тему – «романтику сільського життя». Нам сподобалося, що російську пісню «Земля в иллюминаторе» переінакшили на галицький лад» – а нехай москалі знають… Мистецтвом розмовного жанру порадували і представники Галицької ліги КВН команди збірна Правобережжя (Львів) та збірна NASA (Мукачево). Гумористичні мініатюри демонструвала талановита та креативна молодь з Хирова. Активно підспівували та підтанцьовували чудові колективи і виконавці нашого багатого на таланти краю. Отож, святковий настрій в цей день створювали жіночий вокальний колектив “Берегиня” с. Кобло, аматорський художній колектив с. Стара Ропа, колективи народних домів Добромиля та Скелівки, запальні музики із Великої Волосянки. Романтичного настрою святу додав чудовим виконанням саксофоніст Артур Богдан. Поміж тим змушували сміятись від душі виконавці гуморесок Андрій Гельжинський (Добромиль) і Тарас Плетеня (Старий Самбір). Приємні емоції викликали учасники конкурсів на краще виконання гуморески та краще виконання ролі Швейка. Гості фестивалю змогли ближче познайомитися з головним героєм дійства бравим вояком Швейком. Одну з численних пригод Йозефа традиційно відтворив на сцені учнівський колектив Скелівського НВК. А завершив дійство талановитий виконавець та композитор, фіналіст «Голосу країни» Назар Савко, який здивував не лише чудовим виконанням, але й прекрасним почуттям гумору.
А тепер те, що трішки зіпсувало нам настрій. Чомусь так сталося, що якраз перед Фельштинським фестивалем потрапили на очі міркування про те, чи варто шанувати літературного героя Швейка? Хтось висловив міркування про те, що цього вигаданого чоловіка не варто припідносити до рівня пам’ятників чи фестивалів, бо, як начебто казав колись Дмитро Донцов, «вояк Швейк – це тип вічного раба, який перше вірно служив Габсбургам і не хотів ні за яку незалежну Чехію повставати і робити авантюри. Потім в полоні пристосувався і став рабом та попихачем москалів». Дмитро Донцов – це, звісно, потужна фігура, але ми ніколи не думали, що навіть такі люди можуть реагувати на вигаданого Швейка. Здається, бравий вояка зовсім не політик, а такий собі дивакуватий чоловік, який жодних інших емоцій, крім посмішки, не викликає… Зрештою, у наш час так мало гумористично-розважальних свят, що фестиваль у Фельштині просто дарує людям краплину радості. Не будемо ж її відбирати…
Роман ІВАНЧУК.