Самбір підняв тарифи на тепло. Середня квартира обійдеться у більше як півтори тисячі гривень

SambirWZ
34

Самбір підняв тарифи на тепло. Середня квартира обійдеться у більше як півтори тисячі гривень

Директор теплокомуненерго Олег Полюга застудився у власному кабінеті, але на лікарняний не піде, поки не обігріє місто

Останніми роками, коли мова йде про будь-які тарифи, то до них звично пристає дієслово “ростуть”. І це при тому, що зарплатам і пенсіям більше пасує “діагноз” – “стоять на місці”. Тому все, про що піде мова далі, буде непопулярним серед читача, викличе хвилю обурень, але такою є наша гірка правда…

Позаминулої середи Самбірський виконком прийняв непопулярне рішення про підвищення тарифів на тепло. На той час тепла ще не було, але тарифи звикло підросли. В мерії, ймовірно, знають, що таке рішення не викличе задоволення серед клієнтів теплокомуенерго, але крок вимушений. У всякому випадку, керівник комунального підприємства Олег Полюга “підпер” свої аргументи цифрами і владним мужам не залишалося нічого іншого, як визнати йому рацію. Для масового читача Олег Омелянович зібрав прес-конференцію… В кабінеті директора теплокомуненерго було холодно, сам пан Полюга пчихав і час од часу витирав носа. А журналістів зігрів теплою кавою. Розпочав з екскурсу в недалеку історію. Колись держава, аби врятувати людей від бідності, встановлювала економічно необґрунтовані тарифи. А реальну різницю сама і доплачувала. Зараз та ж держава сказала, що “халяви” більше не буде, борсайтеся, мовляв, самі, а тому тарифи мають бути такими, щоб покривалися витрати на тепло. Якщо підприємство, наприклад, таке, як наше, виробляє до 15 тисяч гігакалорій тепла, то розцінки встановлює НКРЕ. Якщо так, як у нас – 11 тисяч, то розцінки на тепло приймає міськвиконком. І встановив. Якщо б заради любові до виборців виконком прийняв нижчі, ніж обґрунтовані, ціни, то мав би доплачувати. А доплачувати довелося б мільйони. У всіх цих сумах, про які скажемо згодом, 80 відсотків вартості забирає ціна на газ. Торік газ обходився у 2495 гривень за кубічний метр для споживачів тепла, а тепер удвічі більше – 5674 гривні. На 25 відсотків, порівнюючи з попереднім сезоном, виросла і вартість електроенергії. Саме з цих цифр і склалася нинішня вартість тепла для квадратних метрів містян. Скільком людям у Самборі ця цифра буде вимивати гроші з кишень? На початку двотисячних, коли комунальні борги нас ще не заганяли “в гріб”,  споживачів тепла від пана Полюги було 3,5 тисячі. Станом на ці дні, їх залишилося 450. Півсотні родин днями оголосили про свій “суверенітет” від теплокомуненерго. Причому, з тих 450, які ще залежні, 80 відсотків – це пільговики і люди, які мають субсидії. Тому, вважає пана Полюга, вимушене підвищення тарифів на тепло не кине їх у холодний піт. Ті 20 відсотків, які залишаються, платитимуть за квадрат свого житла 56 гривень. Якщо кинути на калькулятор середню площу середньої квартири, наприклад, 30 метрів, то вийде більше півтори тисячі. Справді страшно…

Що цікаво, колектив Олега Полюги сам спонукає мешканців переходити на індивідуальне опалення. Щойно вдалося переконати мешканців багатоповерхівки на Шухевича, аби від’єдналися від теплокомуненерго, позаяк опалювати у висотці сім квартир – надто дороге задоволення. А знаєте, чому ті сім не хотіли? Бо там живуть пільговики чи субсидійники і їм добре майже нічого не платити і сидіти в теплі. Коли перейдуть на індивідуальне, то треба буде самим рахувати: чи платити багато, чи можна у помешканні в камізельці походити… Далі пан Полюга похвалися тим, що в окремих будинках підприємство встановило лічильники тепла. Мова йде про Шевченка, 23, 23 -а, Франка, 29-а, В.Великого, 38, 42, Шухевича, 86, Чайковського,9 та деяких інших. Там обивателі уже будуть платити не за квадрат “паркету”, а за реально спожиті гігакалорії – прогрес!

Актуальне питання: коли ж нарешті стане тепло, наприклад, у школах та лікарнях Самбора? Бо справді важко сидіти у приміщенні і замерзати чи, тим паче, народжувати у холодному пологовому… Зі школами простіше. Через похолодання надворі оголосили осінні канікули. Але канікул у лікарнях не буває… Пан Полюга сказав, що задовго до опалювального сезону він бив на сполох, у тому числі і на рівні ОДА, про те, що самбірська медицина винна йому більше 700 тисяч гривень за тепло. Перспектива нагально їх повернути – невелика. За такої заборгованості газовики можуть не дозволити користуватися своїм газом. Відповідальність за те, що на бюджетну сферу таки дадуть ліміт, взяла на себе Львівська облдержадміністрація. Що буде, коли постачальники газу не дадуть ліміту, аж страшно подумати. Хоча є надія на те, що кожного року одна й та ж “пісня”, але якось “куплет за куплетом” і “доспівуємо” до кінця сезону… В принципі, то не жарт – самбірське теплокомуенерго винне в межах 6 мільйонів гривень. На цю суму росте пеня, штрафні санкції і все таке інше, що дуже загрозливо збільшує цю і без того страшну суму. Населення не розрахувалося ще за торічне тепло і винне 800 тисяч гривень. 4,5 мільйонів винна держава через неповернену суму різниці у тарифах. Ось такі карусельки: ми винні, нам винні, а у результаті – мерзнемо і особливо райдужних перспектив не так вже й багато. Підприємство стало без вини винним і Олег Полюга переконаний у тому, що йому доведеться вислуховувати немало неприємних слів. А втім, додав він, така ж ситуація у містах всієї України і Самбір ще не виглядає надто паскудно. Пан директор спростував чутки про те, що на його теплі наживаються у колективі, бо мають надто високі зарплати та премії. Премій, авторитетно запевнила Тетяна Береза – економіст підприємства, не було уже років п’ятнадцять. А зарплата, наприклад, слюсаря – чи не основної дійової особи у колективі – 2500 гривень. Щоб влітку якось зекономити, керівник пішов на те, аби його працівники бодай півроку побули на “біржі праці”. Коли їм прийшов час повертатися, не дуже й хотіли. На “біржі” – майже такі ж гроші і не треба себе надміру переобтяжувати. Про ці речі Олег Омелянович розповів нам по секрету.

Останніми місяцями точаться розмаїті розмови з приводу оренди котелень. Директор каже, що не проти оренди, але інвестори (так ніжно вони себе називають) хочуть “жирні” котельні, тобто ті, які обслуговують бюджетну сферу, а значить гроші все одно будуть. Котельні з населенням не  хочуть брати під своє крило. Крім того, пан Полюга каже, що навіть коли і віддати котельні, то мережі однаково мають залишатися у власності міста. Бо, як показує досвід інших міст, бізнесмени приходять, ріжуть старі котли на метал, а потім, збагнувши, що їм не вигідно, втікають, залишаючи господарку міст у холоді…

Ось така у нас ситуація, якою, упевнений, споживачі не будуть втішені. Можу потішити їх тільки тим, що у нас в Україні давно не було гарних новин з приводу зменшення тарифів і полегшення життя вже сьогодні…

Наша розмова з паном Полюгою відбувалася у четвер вранці, а вже після обіду він повідомив,  що ліміт на використання газу тепловиробникам дали. Запустили дві котельні і вони вже гріють споживачів, третю мали увімкнути під вечір. У понеділок, сказав Олег Омелянович, запустять і всі інші котельні.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар