Самбірщина, щоб врятуватися від некерованих вод, вимагає в уряду фінансування дамб

Тема порятунку берега Дністра в Самборі наразі на рівні дискусій та обіцянок, виділення півмільйона гривень на проєктно-кошторисні документи і смутку тамтешніх мешканців. Натомість в районі цю тему просувають вгору. До речі, в прямому та переносному значенні. Власне голова Самбірської районної ради Віталій Кімак написав листа на «верхи», до самого Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. 

У ЗВЕРНЕННІ йдеться про те, що впродовж останніх років територія Самбірського району періодично зазнає великих збитків внаслідок повеней і підняття рівня води у річках гірської місцевості. Особливої шкоди жителям району завдали повені 2008 та 2014 років. Часткового підтоплення зазнали окремі ділянки під час нещодавніх паводків. Комплекс протипаводкових заходів та відповідна проєктно-кошторисна документація у Самбірському районі були розроблені у 2016 році. Протягом 2017-2018 років за сприянням народного депутата України Ярослава Дубневича вдалося отримати перші транші фінансування з державного бюджету. Ми отримували часткову підтримку і з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Однак, у 2019 та 2020 роках фінансування з держбюджету заблокували. Роботи довелося призупинити. Минулого року причиною стала зміна влади та перегляд бюджету. А у 2020 році передбачені кошти у бюджеті парламентом були перенаправлені на боротьбу з COVID-19.

Постійна загроза підтоплення існує для жителів сіл Ралівка, Задністря, Хатки, Кружики, Калинів, Корналовичі, Бісковичі, Луки, Загір’я, Острів, Чернихів, Хлопчиці, Долобів, Подільці та інші. В цьому плані найважливішим елементом протипаводкових заходів є завершення будівництва дамб у Ралівці та Кружиках, на яке потрібно більше 45 млн.грн. Виконання робіт знову затягується на роки.

Голова районної ради звернувся до Уряду з проханням невідкладно відновити та пришвидшити фінансування протипаводкових заходів у Самбірському районі. У зверненні подано перелік усіх пріоритетних проєктів, які розроблені на території району. Мова йде про захист сіл Ралівка, Задністря від затоплення паводковими водами р. Дністер. Захист Калинова, Кружик від затоплення водами. Відновлення тимчасової водозабірної споруди на р. Дністер в районі села Долобів. Відновлення лівобережної дамби на ділянці довжиною 3,2 км від Корналовичі до Кружик. Відбудову існуючих дамб на річках Дністер-Стрв’яж для захисту від підтоплення Хлопчиць, Долобова, Лук, Корналович. Реконструкцію правобережної дамби р. Дністер на ділянці Долобів-Корналовичі. Реконструкцію лівобережної дамби р. Дністер на ділянці Долобів-Корналовичі.

Водночас Віталій Кімак інформує про те, що за період з 2016 року на Самбірщині реалізували 15 проєктів з руслорегулюючих робіт та берегоукріплення. Провели відповідні роботи з покращення гідрологічного режиму річок Дністер, Черхавка та Спринька в районі сіл Ралівка, Кружики, Сприня, Монастирець, Черхава, Мала Білина. Фінансування заходів здійснювали коштом місцевих бюджетів та обласної програми охорони навколишнього середовища. Не менш важливим є будівництво дамби і у селі Бісковичі. А для цього потрібно домогтися виготовлення проєктно-кошторисної документації від Бісковицької ОТГ.

Як тільки самбірський «білий дім» отримає відповідь від Прем’єра, ми вам повідомимо.

Журналісти, зустрівшись у понеділок з міським головою Самбора Юрієм Гамаром, перепитали у нього таке: район себе захищає, звертаюсь до Прем’єра, а місто чомусь мовчить. Юрій Петрович, збагнувши, що мова йде про берег біля Набережної, розповів про те, що з 2018 року місто звертається в Департамент екології з приводу цієї проблеми, але кожного разу звідти твердять, що є проблеми серйозніші, ніж наш берег. Хоча, каже мер, мова не йшла про якийсь надто грандіозний проєкт, а на початках лише про укріплення берега Дністра в одному місці – каменем, сітками і всіма іншими доступними методами… На даний час місто виділило півмільйона гривень на документацію і з 15 липня вона проходитиме державну експертизу, а відтак будуть шукати через тендер виконавця робіт, оплата за які йтиме за співфінансування Києва, області та міста. Самбір самотужки такий об’єм робіт не проплатить. Хоча Юрій Гамар підозрює, що після недавнього паводку, який наробив стільки лиха на Львівщині, важко прогнозувати, коли ж нарешті дійде справа до порятунку шматка Дністрового берега у Самборі, але розуміє проблеми і тривоги тамтешніх мешканців, які після кожної повені рахують, скільки метрів берега пішло на «укріплення» дна.

Представник одного з друкованих видань перепитала у мера про те, про що питають журналісти в очільників уже багато літ, – а очисні споруди де? Треба сказати, на цій темі творили собі імідж не одні кандидати в міські голови, але потім її передавали у спадок. Тому і Юрій Гамар не був оригінальним, нагадавши нам, що 30 років говоримо про одне і те ж, та не зовсім оптимістично повідомив, що були не так давно інвестори з-за кордону, які готові вкласти кошти в наші очисні, але, оцінивши ситуацію, поїхали додому думати… І за даними того ж видання, управління водних ресурсів, яким у Самборі керує Степан Фур, начебто мають ліквідовувати. Виглядало на те, що для мера така новина стала несподіванкою. Зрештою, ця структура йому не підпорядковується, вона може лише виконувати певні замовлення. Однак, допустив Юрій Гамар, якщо хтось в області хоче ліквідовувати таку важливу для паводкового краю структуру, то, мабуть, хоче створити щось інакше – може, більш мобільне і фінансово стабільне

Роман ПОГОНИЧ.