Синдром кінця каденції?
Депутати Старосамбірської районної ради не прийшли на сесію, щоб прийняти свої останні рішення
Минулого тижня мала відбутися остання сесія Старосамбірської районної ради нинішньої каденції та й райради загалом. Тому не сумнівався у тому, що обранці все ж прийдуть… Багато чого було за п’ять років, але минає час і треба забувати… Не прийшли. Хтось з поважних причин, хтось – з не дуже. Може то синдром кінця однієї влади, коли уже нецікаво, і солодке очікування нових виборів і майбутньої влади? Немало нинішніх балотується знову.
ТИМ, хто прибув, голова райради Тетяна Терлецька подякувала і сказала, що узгодить з райдержадміністрацією наступну дату проведення останньої сесії, бо залишилися нерозглянутими два десятки питань, які треба вирішити, аби не залишати наступним ОТГ. Ну, якщо треба, то треба… Хоча в історії владної Старосамбірщини був випадок, коли голова райради, розпочавши сесію, так її і не закінчив. І нічого, потім навіть головою адміністрації був…
Сказати, що депутати побоялися порядку денного, не можемо. Вони з небоязливих. Це проблеми більше технічного характеру, і над ними не треба багато потіти, але мали вивчити зміни до бюджету, звільнення від оплати орендної платні, надання дозволу на списання, зокрема в освіті, старої техніки. Дуже важливим було питання фінансового звіту Старосамбірської ЦРЛ та затвердження переліку платних послуг для шпиталю, в тому числі Добромильського. «Пролетів» цього разу проєкт землеустрою та визначення меж сіл Торчиновицької сільради. Школі у Головецько мали присвоїти статус опорної і це допомогло б дітям тамтешньої гірської громади та й фінансування від держави було б щедрішим. Мали офіційно призупинити діяльність деяких шкіл, які в принципі уже призупинилися самі, у планах було створення комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» – це так тепер називаються колишні методкабінети.
Нам дуже цікавою стала реакція на сесію, що не відбулася, керівника районної освіти Тетяни Левченко. Вона при владі недавно і такі речі її шокують: «Як це можна було не прийти на сесію, коли стоять питання, від яких залежить доля багатьох закладів і людей». Можна, пані Тетяно, так інколи відбувається… Ми перепитали у неї, як їй працюється, бо, пам’ятаєте, скільки було кадрових емоцій перед представленням керівника освіти? Сказала, що працювати не просто, але дає собі раду. Загалом, пошкодувала, що пішов з посади профільний заступник голови РДА Микола Петрик, який розумівся на проблемах і галузі, і в фінансах, з яким можна було порадитися… Признатися, добровільна відставка пана Петрика і для нас стала несподіванкою. Ми просто не знали, що він ще раніше пішов…
Роман ІВАНЧУК.