Скромні нижанковицькі  Дні Добросусідства

Дні Добросусідства на Старосамбірщині кілька років тому здобули «титул» традиційних. Їх зачинатель Володимир Горбовий казав тоді, що на кордоні у Нижанковичах зустрічатимуться доти, доки нарешті там не відкриють міжнародний пункт пропуску.

І таким чином нагадувати і польській, і українській владі, що люди хочуть тут пункт пропуску. Дні Добросусідства супроводжувалися концертами, атракціонами і великою кількістю народу, готового перетнути кордон. Хтось заради того, аби щось продати, хтось – аби родичів побачити.

Цьогоріч районна влада підтримала традицію, але скромно – навіть наш репортер дізнався про неї зі скупого повідомлення прес-служби Мостиського прикордонного загону. Чи помпезності не було тому, що на сході йде війна, чи тому, що Дні Добросусідства – надто дороге і клопітне задоволення, не знаємо. Нам розповіли, що все обмежилося Богослужінням, а потім «Кордон 480» відкрився і, за даними прикордонників, у спрощеному порядку через українсько-польський кордон в обох напрямках пропустили протягом двох днів кілька тисяч осіб.

Найближчим часом поцікавимося у старосамбірської влади ситуацією з відкриттям там пункту пропуску. Бо вже стільки літ говоримо, вже стільки кандидатів у нардепи, а потім і нардепи, обіцяли, журналісти вже так багато паперу списали, а до відриття пункту пропуску не дійшли.

Роман ІВАНЧУК