Сприня знову переповнилася патріотизмом
В неділю було традиційне святкування УГВР у Сприні. Найперше, що приємно вразило, добрий шмат дороги через Волю Блажівську відремонтували, вкривши суцільно асфальтом. Таке відчуття було, що не у Сприню їдемо, об’їжджаючи традиційні ями, а кудись у бік Старого Самбора…
Щоправда, на підступах до Сприні наш екіпаж образили працівники поліції. Два молоді поліцейські, одягнені у фірмовий чорний одяг, з паличками у руках одночасно зупинили джип з двома депутатами Самбірської міської ради і трьома журналістами, мовляв, невелике цабе, далі йдіть пішки, бо дуже багато машин уже там. Ми не пручалися, пішли метрів триста, але було приємно від того, що люду цьогоріч справді приїхало, як ніколи, багато. Єдина прикрість, що машини інших депутатів пропускали – не знаємо, за яким принципом. При вході у відпочинковий табір було гамірно – святково одягнений люд розважали хористки, виспівуючи патріотичних пісень. Заїжджий з Дрогобича журналіст Роман Пастух не втримався і доповнив жіночок своїм голосом. Потім оправдовував себе, мовляв, дуже любить цю пісню… Урочистості розпочалися традиційно. Громадський активіст Михайло Шпак уже 25 років поспіль розпочинає ці імпрези. З вигляду Михайло Антонович трохи подався – уже не такий, як був чверть століття тому, але голос той же – упевнений і правильно поставлений. Насправді, я уже казав, що УГВР без Шпака – зовсім не УГВР. Михайло Антонович зробив гарний екскурс у минуле, згадав видатних людей, які сюди приїжджали. Потім була молитва і полум’яне слово владики УПЦ-КП Якова. А далі та мить, що завжди до щему хвилююча – іменне покладання квітів. Фотокореспонденти традиційно обліплюють заради знимки пам’ятник засновникам УГВР. Ми помітили цікаву деталь: журналісти з районів мінялися позиціями, бо кожному треба було сфотографувати з вінками своїх очільників. Цьогорічне представництво виглядало так: дочка президента УГВР Наталія Осьмак, губернатор Олег Синютка та перший заступник голови облради Андрій Білоус, народний депутат Ярослав Дубневич, депутати обласної ради Михайло Гичка, Олег Домчак, Володимир Шведа, Володимир Кужидло, Володимир Саган, Михайло Нискогуз. Від імені народного депутата Андрія Лопушанського квіти до пам’ятника традиційно несли Іван Грись та Ігор Несторак. Самбірську районну владу представляли Віталій Кімак та Микола Фрей, міську – Юрій Гамар. Дружно приїхали старосамбіряни – Тетяна Терлецька, Орест Бонк, Ігор Піхоцький та Степан Ковальчук. Були гості з Дрогобиччини, Пустомитівщини, Мостищини, Городоччини, представники багатьох партій і громадських організацій. А вже потім – традиційні виступи та концерт. Ми хотіли взяти інтерв’ю у головного організатора дійства та коменданта табору “Ігор Нескорених” Віталія Кімака, але він був настільки заклопотаний, що розмову переніс на потім. Нехай так і буде – про “філософію” “Ігор Нескорених”, а у Сприні майже тиждень було більше двохсот юнаків та дівчат з усієї України, поговоримо у наступному номері.
Роман ІВАНЧУК.