Суд визнав ратушу бездіяльною
Місто платить за тепло удвічі дорожче, але їздить у Трускавець вивчати передовий енергетичний досвід
Одного дня, коли закінчилася сесія Самбірської міської ради, мер Юрій Гамар поїхав сам і запрошував обранців у Трускавець на оглядини нової котельні, яка економно дає тепло. Мовляв, треба усім побачити таке диво, бо нас те саме чекає. Смію нагадати, що якби міська влада була більш поступливою, то нині б Трускавець їхав до Самбора оглядати енергетичні дива…
Ще колишня влада прийняла рішення про те, аби в теплову енергетику Самбора пустити когось з інвесторів, які б показали клас: як можна було б економно обігрівати будівлі Самбора. Вибір начебто випав на котельню на вулиці Коперніка. Хоча такий же вибір міг упасти і на будь-яку іншу. Влада в місті змінилася і нинішні господарі ратуші надто підозріло поставилися до ймовірних інвесторів, хоча в Україні прийнято шанувати будь-який інвестиційний проект. Одним з ініціаторів пошуків дешевого тепла був львівський “Євразійський енергетичний союз”, який уже має потужний досвід роботи в продукуванні та здешевленні гігакалорій. Хотіли свій досвід привезти в Самбір, але чиновники ратуші не захотіли. Зникла будь-яка зацікавленість в оголошенні конкурсу, у якому, за прийнятими правилами, мала брати участь не одна фірма, а кілька – ну, щоб конкуренція, щоб вигідніші умови для міста… Ми спілкувалися з представником львівського підприємства Русланом Комаречком ще рік тому, писали на цю тему і, знаючи, що в ратуші читають “Високий Замок”, чомусь убили собі в голову, що до аргументів пана Комаречка дослухаються. Марними були наші старання… І тоді фірма звернулася до суду з проханням визнати бездіяльність міською влади у втіленні свого ж рішення про конкурс. Феміда погодилася, що Юрій Гамар допустив бездіяльність. І це не голі слова чи банальне рішення, яким просто можна помахати пальчиком у бік ратуші. Тут все набагато серйозніше. Зараз можна звертатися у правоохоронні органи і довести, що це не просте зволікання, бездіяльність, а зловживання посадовим становищем, що привело до надмірних бюджетних видатків. За словами Руслана Комаречка, його фірма, модернізувавши котельню, подавала б тепло практично удвічі дешевше, ніж за нього платить бюджет нині. А зекономлені кошти пішли б на інші міські потреби. Пан Руслан каже, що в міській раді експериментальну котельню начебто назвали “жирною”, бо обслуговує бюджетні установи, але фірма поруч з тією могла б взяти і інші – скромніші. Зрештою, не факт, що вона виграла б своїми пропозиціями конкурс, який влада так і не оголосила. Тепер же маємо прикру ситуацію: теплокомуненерго устами виконкому оголосило нові високі тарифи на тепло і місто їх буде сумлінно і сповна сплачувати у той час, коли за інвесторів тепло обійшлося б удвічі дешевше. Це, знаєте, уже не просто бездіяльність влади, це таке собі нехлюйство. А може й злочинне ставлення до грошей платників податків – наших грошей, якими господар не зумів по-господарськи розпорядитися.
Роман ІВАНЧУК.