Такі звичайні «Берегині»…
Чи не вперше в Україні вручили ордени тим, кому, як правило, залишають лише сльози…
Міф про те, що війна «десь там», є просто міфом і ми не повинні забувати ні про бійців там, ні про тих, які тут, ні, тим паче, про рідних загиблих. Аби створити цим людям свято, аби дати вкотре зустрітися, керівник Самбірської «Просвіти» Олександра Сумарук запросила усіх в неділю і на молитву, і на концерт, і… Про намір дізнався заступник командира Добровольчого Батальйону ОУН депутат міськради Василь Спаньчак. У нього та його однодумців – командира Батальйону Івана Колосова та керівника жіночої громадської організації «За вільну Україну» Раіси Шматко, давно була ідея відзначити нагородами тих, кого, як правило, не відзначають. І нехай ця медаль щоразу нагадує їм про їхню не меншу значущість у грядущій перемозі.
Знаєте, раніше, ще до війни, коли здавалося, що єдина бідося – то соціально-економічні проблеми, а не війна, думали про те, як примирити Схід і Захід, бо одні поважали своїх героїв Отечественной войны, а інші – вояків ОУН-УПА. Здається, так і не примирили, але сучасна історія цинічно припідносить уже майбутнім поколінням інше випробування: як налагодити стосунки між нащадками оборонців України і зрадників, які побігли під російські прапори на українській території. Священник Микола Витівський розповів поважному товариству, що десь на окупованій території помпезно відкривають пам’ятники оборонцям Донбасу від українців і на імпрезах діти клянуться у вірності міфічним ДНР чи ЛНР. Шість років триває війна і виростає те покоління, яке вчать ненавидіти Україну… А ми маємо протиставити цьому свою національну гідність, єдність, свою силу і любов до Вітчизни. А головне – мусимо навчитися вшановувати тих, хто тримає оборону, тих, хто відрядив на Схід своїх синів, тих, які так і не діждали найдорожчих зі стежин війни… І тим самим протистояти московським настроям східняків.
Саме тому вшанування родин загиблих особисто для мене і стало святом, бо ці люди заслужили найкращих слів. І нехай нагороди, які вручав Василь Спаньчак разом з побратимами та однодумцями, не є державними, але вони стануть пам’ятними. Орден “Матері бійця АТО” вручили Любові Фляк, Оксані Петрівській, Ірині Юрків, Галині Лужецькій, Надії Дюс, Наталії Луцишин, Анні Войтович, Олені Лозинській, Світлані Спринській, Ірині Дорошенко, Галині Вовк, Вірі Мінько, Ярославі Драбик, Марії Вислоцькій. Ореден «Українській Берегині» вручали дружинам загиблих. Як хтось влучно підмітив, такі молоді, а уже вдови… Нагороди отримали Марія Шевців, Леся Дюс, Ілона Дорошенко, Леся Топій, Марія Вислоцька, Оксана Маринович, Ірина Драбик, Олена Мінько, Оксана Сачек, Тетяна Суска, Леся Білоус, Оксана Борута, Дарина Альперт, Наталія Юрків, Світлана Войтович. Особливо вражаюча номінація – орден «За сумлінність батьківства». Вручали тим батькам, які виховали нам патріотів. Ліля та Володимир Юрички, Надія та Роман Шубарі, Данута та Євген Бжостовські, Наталія та Андрій Струсь, Марія та Микола Жеребні, Анна і Петро Цап, Михайлина та Іван Свідерські, Стефанія та Володимир Федоренки, Марія і Володимир Добровольські, Іванна та Михайло Малецькі, Надія і Зеновій Сольчаники, Марія та Ігор Попіль. «За незламність духу» – це теж орден, яким удостоїли Катерину Демковську, Катерину Боруту, Ірину Спринську, Ольгу Зайцеву. І відзнакою «За відродження України» бійці добробату нагородили голову «Просвіти» Олександру Сумарук.
А поміж тим були пісні та вірші – про єдність народу, про власну гідність і про «чорні квіти» в полях, які, на жаль, проростають слізьми матерів чи дружин…
Роман ІВАНЧУК.