Танець радості
Це було влітку. Ми з сусідом Іваном стояли на його подвір’ї і тішилися голубами, що вилискували на сонці чи здіймалися в небесну далечінь. Враз до голубів “упав” на дах якийсь чужий голуб – чорно-попелястий, тільки на крилах – білі пір’їнки. Танцює собі, воркує і біла голубка танцює коло нього. Дивиться Іван на чужинця і обурливо – на голубку, яка так хутко забула свого голуба, що півроку тому пропав – може де загинув у пазурах яструба. Але чим пильніше голуб’яр вдивлявся у цей танець радості, тим світлішим ставало його обличчя. Голубка злетіла у віконце голуб’ятника, а за нею – пістрявий чужинець. І тут сусід упізнав свою пропажу. Невідомо, з яких країв прибився, але видно було, що летів здалеку і так важко пробивав товщу хмар і туманів… Дійшли ми до висновку, що можна тримати голуба у темряві рік-два, але не можна затемнити голубину вірність і дорогу додому.
Журавлиний ключ попрощався до весни
Недавно рибалив я у Жині – є такий потік за селом Городище. Вода холодна і чиста, бо витікає з лісу. Рибалив сам. Товариство склав мені песик Амур породи пікінес. На протилежному березі ловив карасів Богдан. Йому не більше десяти років. На риболовлю ходить завжди сам. За годину (має щастя) може наловити кілограм-два. І юшку сам зварить, і засмажить… Високо в небі летять журавлі. Птахи тримають курс на південь. Мабуть, буде рання зима. Курличуть сумно, прощаються з літом до наступної весни. Додому я повертався під вечір, ледве ноги волочив, хоча відпочинком був задоволений, бо бачив перших мандрівників-журавлів. І вкотре – умілого юного рибалку….
Вишні восени цвітуть
Осінній ранок. Температура повітря більше шістнадцяти… Вийшов на подвір’я вдихнути свіжого повітря. Здалеку побачив на вишні цвіт. Підійшов ближче і очам не повірив – на гілках суцвіття, які духм’яним запахом закрутили голову. Такі примхи природи нині – не дивина. Хочу описати читачам своє бачення незвичайних «потрясінь». За народним повір’ям, дерево, яке зацвітає удруге, приносить нещастя або й смерть. А ось учені це явище пояснюють інакше: дерева протягом літа накопичують поживні і пластичні речовини для зимівлі. А якщо осінь тепла і суха, вони наче втрачають орієнтацію в часі і прокидаються знову, цвітуть, а, трапляється, і плодоносять. Коли осінніх квіток буває рясно, а листя вже нема, то дерева наступного року можуть не зацвісти, бо раніше втратили увесь ресурс… А взагалі, осінній цвіт найкраще обривати.
Михайло ХАЩІВСЬКИЙ. Природолюб.