Тарас Дзюбинський розповів журналістам про упередженість Юрія Гамара,

а Галину Магац уже відсторонили від роботи на час проведення службового розслідування

У одній з місцевих газет було повідомлення про те, що міський голова Самбора Юрій Гамар ініціює службове розслідування з приводу діяльності працівників відділу земельних відносин, яким керує Галина Магац. Певна річ, владоможець може, маючи  підозри, організувати розслідування. Хоча можна сперечатися: чи не краще було б спочатку – розслідування… А то минулого четверга вранці ми дізналися, що день перед тим, пані Магац уже відсторонили від роботи на час, поки вивчатимуть справу. Ми собі подумали, що якщо вже відсторонили, то, мабуть, і звільнять… Злі язики плещуть, що начебто Юрій Петрович готує цю посаду комусь із соратників. Ну, чесно, ще нічого не сталося – ні доброго, ні поганого, а вже соратники…

Однак нині не про це. Після замітки нас запросив на прес-конференцію колишній головний архітектор міста, який перейшов на приватні хліба і очолює фірму, що займається розробленням містобудівної документації – детального плану території, Тарас Дзюбинський. Він угледів у замітці про “службове розслідування” наїзд на свої професійні ґонори та гідність… Для початку офіційно пояснив, що розробника такої документації міська рада визначає сама виключно у тому випадку, коли сама ж і фінансує проект бюджетним коштом. У всіх інших випадках, коли за документи замовник платить сам, ніхто не має права диктувати йому волю: кого замовляти на виготовлення земельної документації. Головне, щоб фірма-розробник мала документ, який підтверджує її компетентність. Тарас Дзюбинський має усі сертифікати і кадри, а тому, як ми збагнули, сумніватися у його компетентності навіть мер не має права. Проте, Тарас Володимирович відчув упередженість до себе з боку міського голови. Отримав замовлення від інвестора, взяв аванс на виконання робіт, проте з десятка справ, частина зависла у повітрі, бо мер не підписує угоди – скільки не звертався до нього, усе марно. Спроби з’ясувати, у чому річ, нічого не дали. Натомість дали зрозуміти, що він (Дзюбинський) не підходить нинішній міській раді… За яким принципом вираховували “підходить” чи “не підходить”, важко пояснити… Одного разу пан Тарас був у ратуші разом із замовником документації, але обіцянка підписати угоду владного підпису не дочекалася. Потім хтось із ратушних став переконувати замовника, мовляв, відберіть у Дзюбинського аванс, бо і так нічого у вас не вийде, а йдіть в ту фірму, у яку ми вам скажемо. Пан Тарас міркує, що це ознаки корупції…

Через таке ставлення він губить клієнтів, хоча уже має позитивний досвід роботи з ними. Протягом недовгої підприємницької діяльності, яка збіглася з часом роботи у ратуші пана Гамара, він подав у міську раду 9 проектів детальних планів і з них 7 успішно пройшли випробування депутатськими сесіями. Далі – безвихідь. Пан Гамар, коли говорить про неякісно виконану роботу, каже Тарас Володимирович, натякає на одну справу, яку і згадав у газетній замітці… Пан Дзюбинський пояснив: “В єдиному реєстрі досудових розслідувань під вказаним номером міститься справа про визначення законності виготовлення документації із землеустрою під одним з об’єктів у Самборі, – кінотеатром “Кобзар”, датовану (увага!) 2009 роком. У той час Тарас Володимирович ще був студентом-архітектором третього курсу…  А розробником цієї програми, за його словами, був Юрій Пишник, який віднедавна працює у відділі архітектури та містобудування, його безпосереднім керівником тоді був Ігор Гамар, який тепер – головний архітектор Самбора”…

Ми уважно слухали Тараса Дзюбинського, однак змушені були уточнити інше: чи правда те, що коли зверталися клієнти у міську раду до Галини Магац, то вона відразу скеровувала їх до фірми пана Тараса, у якій, до слова, працював і чоловік пані Галини? Організатор прес-конференції зазначив, що він добре знайомий і з Галиною, і з її чоловіком, який працював на його фірмі лише місяць. У жодних родинних стосунках з ними не перебуває, а звинувачення безпідставні бодай би з тих міркувань, що фірма Дзюбинського виконала лише 4-5 замовлень з числа тих, які, ймовірно, могли скерувати з ратуші. Ця мізерна кількість справ погоди у фірмі пана Тараса не творить… Таке ставлення до нього з боку влади він пояснив тим, що на цей ринок послуг хтось з ратуші хоче спровадити когось зі Львова. Такий висновок він зробив зі слів Юрія Гамара, мовляв, ти тут працювати не будеш. Тарас Володимирович переконаний, що не справа мера вказувати, де і хто має працювати… Якщо ситуація не зміниться, то йому як підприємцеві доведеться звертатися до суду, щоб захистити і свою репутацію фахівця, і свій бізнес. Пан Дзюбинський зазначив, що з ратуші, де був головним архітектором, пішов ґонорово, збагнувши, що працювати на посаді головного архітектора за нинішнього мера не зможе.

Роман ІВАНЧУК.