Тема тижня: пенсіонери зраділи і… засумували

SambirWZ
161

Тема тижня: пенсіонери зраділи і… засумували

«Не дав, Боже, померти до реформ, то допоможи вижити…»

Пані Марія, у якої тридцять років стажу, отримала надбавку до пенсії – 140 гривень і поскаржилася редакції: «Купила пачку масла і один хліб – 48 гривень, на 50 гривень лікарства – і сотки нема, а де та тисяча надбавки, яку він обіцяв?» Ми не стали питати, хто то «він», але жінка безнадійно махнула рукою: «Нема правди на білому світі».

А у сім’ї пана Андрія радість: він і до того мав пенсії близько 2 тисяч, а ще дві додали… Проте, радість затьмарилася іншими думками: «Так не може бути, я цю надбавку тратити не поспішаю, бо, може, помилилися і доведеться віддавати». Пан Орест перепитав у нас, де можна взяти картковий рахунок міністра соціальної політики Реви, аби щомісяця перераховувати йому на життя 46 гривень, які урядник додав пенсіонерові до його попередніх півтори тисячі…

Ми не коментуємо міркувань, з якими звертаються до журналістів як людей мудрих, бо наразі ще ніхто і нічого не може ні пояснити, ні прояснити… Зрештою, до ощасливлених пенсіонерів починає доходити, що збільшення їхніх пенсій автоматично знижує розмір субсидій, можливо, не нинішнього опалювального сезону, а вже наступного – так нас тішать урядовці… І все те, що дала держава як пенсію, потім відбере на комунальні послуги. А ще пенсіонери, які звикло рахують копійки, помітили, що зростають ціни у крамницях…

Минулого четверга нардепи прийняли медичну реформу – нарід в неї ще не «в’їхав», але з тих перших коментарів в телевізорі, на вулицях і на кухнях випливає, що радості небагато. Медицина і так не була безкоштовною, а тепер стане ще дорожчою. Лякають міркування політиків, що то почався геноцид народу, бо простіше буде померти, ніж лікуватися. Зрештою, ми так і не второпали: чи медична реформа спрямована на добробут медиків, чи якісне лікування пацієнтів, але якщо в уряді плескають в долоні, то нам пора печалитися. Маємо відчуття, що народ і влада живуть у різних країнах. Ну, самі міркуйте: на одного пацієнта на первинну допомогу (це не центральна районна лікарня) держава дає аж 370 гривень. Йдіть полікуйтеся на таку суму – це навіть на один похід в аптеку забракне. Не так давно біля лікарні рано-вранці зустрів чоловіка, який розповів, що чотири години тому відвіз на операцію сина-підлітка. Богу дякувати, медики все зробили добре, але уже витратив майже 4 тисячі гривень і то, нахилився по змовницьки до мого вуха: ще лікарям не дякував… Хто буде оплачувати ці витрати, коли медична реформа стане реальністю? Уже з 1 січня кожен має знайти сімейного лікаря… Якого? Де шукати, кому вірити? А в принципі, вводять масу платних послуг, уже виставляють ціни на операції – лише від вигляду прейскуранта можна померти (а чи від зростання цін покращиться рівень кваліфікації лікарів – це питання). Як воно фактично буде, дасть Бог, побачимо… Не знаємо, що нас чекає, а тому стає лячно.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар