Тетяна Терлецька ще не визначилася: шанувати майбутнє здоров’я, чи очолювати Старосамбірську ОТГ

SambirWZ
197

Тетяна Терлецька ще не визначилася: шанувати майбутнє здоров’я, чи очолювати Старосамбірську ОТГ

Вперше за чотири роки владарювання на Старосамбірщині голова райради Тетяна Терлецька запросила на пресконференцію офіційних журналістів. Журналістів було не так вже й багато… Аргумент зустрічі: живемо у часі великої напруги, у людей – тьма проблем і у всьому звинувачують чи не найближчу владу. Треба, мовляв, роз’яснити деякі моменти. І відразу зазначила, що її зустріч з пресою – то не піаркампанія. Більше того, на наше провокаційне запитання: чи балотуватиметься на посаду голови Старосамбірської об’єднаної громади, відповіла, що наразі не думає про це, що знає, якою великою буде відповідальність і, зрештою, скільки здоров’я та нервів піде. Наразі за чотири роки при владі Тетяна Іванівна не хворіла, але здоров’я треба шанувати…

Медицину Старосамбірщини ображають?

Просила виконавчий апарат, готуючись до зустрічі з журналістами, написати короткий звіт. Звіт вийшов, але пані Терлецька сама була шокована – 80 сторінок тексту. Ніби робота ради більше рутинна і невидима, але знайшлося про що говорити. Звіт перед громадою, до слова, передбачає і законодавство, тому ми гуртом поринули у світ спогадів про владне життя «білого дому». Хотіли б нагадати і мерові Самбора Юрію Гамару, який обіцяв публічний звіт перед громадою акурат після Різдвяних свят. Тут уже Великдень скоро, а звіту нема, а люди, виявляється, вірять обіцянкам нашої газети…

Та повернемося до Тетяни Терлецької. Вона у своїй роботі виділила кілька серйозних пріоритетів і відразу зазначила: співпраця з райдержадміністрацією є, участь у проєктах район бере і домагається перемог, основні галузі – освіта, медицина, культура і справи децентралізації – в нормі. Медицина, зокрема, на усі 100 відсотків готова до підписання угод з Національною службою охорони здоров’я, виставивши 11 пакетів послуг. Це ті послуги, які надаватиме Старосамбірська ЦРЛ народові. Серед інших районів області числівник «одинадцять» загалом вражаючий. Але є цікавий нюанс, бо жити в наш час, коли все добре, навіть не випадає. Так ось, держава виділятиме гроші на пацієнтів, зарплати і так далі. Але та ж держава не враховує, що, наприклад, Старосамбірщина – гірська зона і медикам доплачують 25 відсотків. Таким чином сума помочі пацієнтам буде зменшуватися, а це несправедливо, бо люди з низинної зони матимуть на лікування більше грошей. Потім Тетяна Іванівна похвалила керівників медицини Івана Медвідя та Олега Горбового і погодилася з визнанням нашою газетою номінанта на титул «Керівник року» Василя Саченка, який веде місцеву первинну медичну ланку.

Але говорити про медицину і не згадати недобудовану хірургію за Дністром, було б неправильно. Це проблема, каже голова ради, яка дісталася у спадок після того, як об’єкт передали управлінню капітального будівництва області. Львів нині відхрещується від будови як тільки може, але наразі потрібен аудит об’єкта, аби бодай знати, що там ще зосталося. Крадіжки, на жаль, не припиняються. Більше того, по цьому об’єкту, якщо ми правильно збагнули, відкриті якісь кримінальні провадження… Аби провести ревізію, треба багато грошей. Зі Старого Самбора в область пішов лист, мовляв, закладіть суму на аудит, але у бюджеті розвитку області цей об’єкт, на жаль, не фігурує. Як бути далі, схоже, в районі уже не знають…

Школи закриють?

З приводу освіти, то до заслуг голова райради віднесла те, що опорні школи стали фінансово самостійними і можуть провадити свою економічну політику. Пораділа за депутатів, які підтримали ідею стимулювати грішми обдарованих дітей. Торік на премії розумникам закладали 70 тисяч гривень, а цьогоріч у зв’язку з інфляцією – 100 тисяч. Більше того, до юних хіміків чи математиків додають і мистецькі таланти, які претендуватимуть на винагороди. Влада постійно підтримує молодь, яка бере участь в туристичних змаганнях «Левурда», підтримує Пластовий рух, гру «Джура». Зрештою, більше десятка нових стадіонів зі штучним покриттям – це для них, для молодих… Тему освіти наш репортер вирішив завершити тим, що у відділі освіти нема повноправного керівника, а є виконувач обов’язків. Ми розуміли, що це питання слід адресувати не господині району Тетяні Терлецькій, а господареві – голові РДА Петру Назару, але… Тетяна Іванівна сказала, що призначення посадовця – прерогатива адміністрації, конкурс відбувся, переможець визначився, але підсумки конкурсу не стали вирішальними. Не виключено, треба буде оголошувати нові змагання за посаду. Галузь загалом складна, і має бути людина, яка займатиметься усіма цими проблемами… Пані Терлецька допустила, що у майбутньому громадам доведеться оптимізовувати мережу освіти, бо школи з малою кількістю дітей будуть економічно не вигідні. І ніякі платники податків не потрафлять утримувати 30 дітей і 15 педагогів. Малолюдні школи значно дорожчі: глупе порівняння, але «собівартість» школяра там зашкалює… Наразі скоротили школи у Волошиново, Созані, Березові. Потребує оновлення парк «Школяриків», бо ті, що є, не витримують навантаження на поганих дорогах. Два автобуси замовили на цей рік. Їх потребують у Великій Лінині, Стрілках, Скелівці.

Туризм без туристів?

На проблемі соціального захисту надовго не зупинялися. Бо чого зупинятися – район бідний і соціальної помочі потребують усі. Найперше у районній раді звертають увагу на найбільш незахищених. Особливо пишаються тим, що допомагають дітям з безнадійними хворобами, щороку виділяючи їм певні суми. По 4 тисячі гривень припадає на допомоги від депутатів райради. Суми, погодилася Тетяна Іванівна, невеликі, але хоч щось. Поруч з тим, і ті «копійки» людям не дуже допомагають за нинішніх цін на медичні послуги.

Культура та туризм. Пані Терлецька об’єднала ці дві речі, вважаючи їх важливими. Але якщо в культурі усе більше менш гаразд – наші артисти їздять уже на гастролі і на Луганщину, і за кордон, і привозять звідти перемоги, то туризм наразі – цілина. Є ознаковані туристичні маршрути, є інтерактивна карта, але навали подорожувальників нема. Просто ще треба вміти свої принади показати… Йде мова і про те, щоб розвивати «Зелений туризм», але наразі з цим сутужно – люди якісь байдужі, хоча в районі започатковують добру справу – пільгове кредитування тих, хто прагне власного бізнесу.

І далі запитання від «Високого Замку», які ми мали як домашню заготовку, аби показати пані Терлецькій, що і ми пильнуємо за її діяльністю. Так ось, торік не було знаменитого фестивалю «Карпатія», не було Днів добросусідства в Нижанковичах, не було «Отчого лісу» і велосипедистів, які вимірюють шляхи Швейка. На «Карпатію», як з’ясувалося, забракло грошей, а понижувати рівень фестивалю, організувавши його гірше, ніж раніше, було б зле. Нижанковичі свого часу задумували для того, аби привернути увагу урядів Польщі та України до потреби відкриттят пункту пропуску. Начебто уряди зарухалися, тому влаштовувати Дні заради того, аби просто влаштувати, потреби не було. «Отчий ліс» у Лаврові не відбувся, бо змінився настоятель монастиря, який не конче вітає таку багаторічну ініціативу. Але цьогоріч буде інша справа – Україна хоче навесні посадити мільйон дерев. Райрада долучиться до цієї благородної справи і тим самим долучиться до «Отчого лісу». У районі багато шкіл носить імена видатних людей і навесні будуть закладати іменні алеї пам’яті – хороша ідея. Її давно втілили у Чишках, де росте алея В’ячеслава Чорновола… А Швейкові шляхи цьогоріч будуть, авторитетно запевнила пані Терлецька.

Район пишається своїми спортивними досягненнями. Вони справді є, більше того, ведуть власну статистику: якщо минулих років до спортивних змагань залучали 1600 учасників, то торік їх нарахували уже більше 3 тисяч. Тетяна Іванівна сама велика шанувальниця спорту і навіть якщо треба робити вибір: йти на змагання з волейболу, чи провідати внука, то вибирає перше…

Ліс – категорія не політична

І потім ми плавно перейшли у ліс. Без лісу на пресконференції не можна. Але ми не про традиційні крадіжки, ми про Національний Парк «Королівські Бескиди», які мали розкинутися на 9 тисячах гектарів і рятувати деревину від знищителів. Ще торік ми натішитися не могли тим, що «Бескиди» будуть і цю справу голова ради дуже активно лобіювала, але знову ж нюанс – все застигло на рівні Мінекономіки. Коли голова нашої ради поїхала в Київ з’ясовувати, коли ж станеться екологічне диво на Старосамбірщині, їй порадили… писати усю документацію по новому і знову погоджувати з усіма поспіль. Грубо кажучи, послали куди подалі… І нарешті про «Галсільліс». Петро Домінік, який очолив колектив, наразі виконувач обов’язків, хоча конкурс на посаду відбувся і в ньому лиш він один брав участь. Тепер його кандидатуру разом зі звітом будуть затверджувати депутати районної ради. Тетяна Терлецька пішла на відвертість і розповіла журналістам, що останнім часом з приводу долі комунального підприємства придумала собі приповідку: «Ліквідувати не можна працювати». Проблема лише у тому, де правильно розставляти коми. Зрештою, ідея ліквідувати таке підприємство, хоч і має під собою певний ґрунт, але для такого революційного кроку треба згоду двох співзасновників, зокрема і обласної ради… З домашніх заготовок ми припасли для голови ради запитання з приводу «партійності лісів». Не секрет, що опоненти об’єднують погані лісові справи з Народним Рухом, представницею якого є пані Терлецька. Тетяна Іванівна авторитетно ствердила, що ні вона, ні ніхто з членів її сім’ї, ні заступник голови Микола Мартич до пилорам нічого не мають. Готова з цього приводу дискутувати з реальними людьми, а не з фейками у Фейсбуці типу «Люстрація»…

Про міжнародну співпрацю та участь у проєктах голова ради може говорити вічно. Це її фішка і, погодьтеся, вміє організовувати ці роботи і домагатися, аби в район на співфінансування йшли грубі мільйони. Тетяна Іванівна нарахувала їх аж 90, але ми не збагнули, чи то за один рік, чи то за усю каденцію. Але цифра гарна…

І під кінець децентралізація – тема, якою захопилися усі активісти. Пані Терлецька підтвердила, що район готовий йти на 6 громад, але чи так станеться, від району уже не залежить…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити