Технікум. Історія нинішня – політична

SambirWZ
42

Технікум.  Історія нинішня – політична

“Високий Замок” був запрошений на День Знань у  один із найповажніших навчальних закладів Самбора – технікум економіки та інформатики, який цьогоріч святкує 70-річчя. На жаль, ми не встигли, але це не дає нам права не сказати кілька добрих слів.

Крім нього, є ще училища, коледжі, які дають нашим дітям певний рівень освіти, проте статтехнікум, як його звично називають, залишається флагманом місцевої освіти.


З приводу ювілею закладу можна говорити немало, але ми б хотіли нині, розділяючи радість викладачів та студентів, сказати про політичний момент існування технікуму. Власне з приводу політики ми запросили до розмови заступника директора з виховної роботи Володимира Кульчицького, який і провадить ту виховну роботу серед молоді, яка називається патріотизмом. Ми будемо говорити про недавні історичні моменти. Ще недалека історія твердить, що саме з ініціативи пана Володимира студенти технікуму у той історичний понеділок, коли розпочиналася Помаранчева революція, першими вийшли на вулиці міста. Студенти технікуму, покинувши заняття, пішли до приміщень медичного коледжу, училища культури, педагогічного коледжу. На чолі колони першого революційного мітингу 2004 року йшли Володимир Кульчицький, на жаль, покійний уже Роман Бальовський, Володимир Припін, Тарас Янчак, Петро Денега. Вони вели за собою студентів, хоча станом на той перший день революції не знали, чим це може обернутися і для них, і для їхніх вихованців. До слова, одного разу згадував той понеділок знайомий викладач медколеджу. Студенти технікуму гуртом підійшли до медколеджу і вигукнулиВиходіть!”. Наставник каже, що його вихованці, почувши це, дружно піднялися з місць і, незважаючи на присутність викладача, вийшли на вулицю, приєднавшись до колони. У день початку Помаранчевої революції авторитетів на кшталт викладачів не було. Наші діти йшли відстоювати своє майбутнє. І їхнім наставникам не залишалося нічого іншого, як іти поруч. І з того дня, незважаючи на снігову заметіль та потімна снігову жижу, біля кінотеатруКобзарзбиралися наші діти. І студенти технікуму були чи не найпершими. Причому, незважаючи на революцію, вони однаковоназдоганялинавчальний процес.

Потім у нашому житті була інша революціяРеволюція Гідності. І знову ж таки, першими на віче у Самборі вийшли студенти технікуму. І саме вони були ініціаторами публічних виступів заради того, аби Україна вступила в Євросоюз. І саме у той час в Самборі створили студентський комітет, який очолила студентка технікуму, голова студентської ради Наталя Каспришин. А вже після того, як розповів Володимир Кульчицький, разом з ним на Майдан їздили і його студенти. Ведемо мову про те, що технікум економіки та інформатикине тільки серйозний навчальний заклад, а й своєрідна політична молодіжна кухняПану Кульчицькому приємно констатувати той факт, що студенти закладу стали основою волонтерської групи при Координаційному центрі допомоги армії (керівник Іван Мацьків). Протягом року на основних роздоріжжях Самбора студенти облаштовували волонтерські пункти. І це в принципі ідея самих студентів. А ще пан Кульчицький нагадав нам, що вихованці технікуму сплели 500 квадратних метрів маскувальної сітки. До цієї ідеї долучилися і школярі та інші студенти Самбора.

Мусимо сказати про те, що технікум, станом на сьогодні, дай Боже, щоб на цьому закінчилося, має трьох Героїв, які загинули за Україну на східних рубежах. Володимир Юричко – доброволець батальйону “Айдар”, Тарас Драбик – сержант 80-ї аеромобільної бригади, Іван Попіль – боєць Національної гвардії. На фасаді  освятили меморіальні таблиці. Крім тих, хто загинув, пишаються випускниками, які і досі воюють у зоні АТО та нагороджені урядовими нагородами, – Богдан Заріцький, Андрій Козловський та інші.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар