Торчиновичі хворітимуть у вісім разів менше
В суботу біля Народного дому у Торчиновичах зібралося люду більше, ніж тиждень перед тим на обговорення процесів децентралізації. Видно, субота була цікавішою, принаймні, святковішою – не треба було важкі проблеми на голову натягати. Одне слово, відкривали спортивний майданчик зі штучним покриттям.
Від задуму (колишній сільський голова Іван Проць) до втілення (нинішній – Зеновій Припін) минуло трохи часу, але упоралися. Половину коштів, а це приблизно півмільйона гривень на основу, дала сільська рада і роботи виконував колектив місцевого підприємця Ярослава Француза, а настил спрезентувала обласна рада. Це, за підрахунком депутата обласної ради Михайла Гички, уже четвертий майданчик у районі, ще мають відкрити до кінця року таку ж радість у Сушиці та Новому місті. Михайло Михайлович зазначив, що в області діє програма «Спортивний майданчик», а коли колеги її приймали, то сумнівалися: чи потрібна така розкіш у часі, коли бідося на бідосі їде і бідосею поганяє. Але пан Гичка переконав: чим більше коштів будуть вкладати у спорт, тим менше потім – в охорону здоров’я. Бо ж коли дитина змалку буде мати умови до занять спортом, то згодом менше ходитиме по шпиталях. Те, що ви щойно прочитали, озвучив і керівник відділу спорту Львівської ОДА Юрій Майборода, бо дуже хотів похвалити єдиного зі Старосамбірщини обласного депутата Михайла Гичку, який «зубами вириває» блага для району. А щоб було переконливіше, навів цифри: світова статистика твердить, що якщо вкладати гроші у спорт, то в медицину треба буде віддавати у вісім разів менше. Є сподівання, що колись торчиновицькі пацани будуть менше в амбулаторію бігати. А ще на урочистостях виступали заступник голови райради Микола Мартич, сільський голова Зеновій Припін, які не втаємничували своєї радості і вдячності усім причетним. Про значущість події можна судити і з того факту, що освячували нове спортивне диво аж чотири священики.
Торчиновичі мають добрі футбольні традиції уже багато літ і Ярослав Француз, який опікується «Кар’єром», сказав те, що вартує уваги. Свого часу попросив колегу Василя Лопушанського організувати футбол, який гримів би на цілу область. І коли склали список, то у ньому знайшлося місце лише для трьох місцевих гравців. Більше не було… Президент клубу дав команду шукати своїх, бо, крім грошей, зрозуміла річ, у футболі ще має бути патріотизм… Відкриття майданчика зі штучним покриттям дасть нагоду сподіватися, що колись у дорослому «Кар’єрі» не буде легіонерів. Пан Ярослав так радів події, що запевнив земляків: мають намір звести поруч і інші спортивні споруди для дітей та молоді. Більше того, ствердив, що приїжджають люди з-за кордону і хочуть вкласти свої гроші у гольф… Одне слово, Торчиновичі можуть стати столицею спорту. Ми охоче віримо в обіцянки пана Француза, але на пам’яті – моя зустріч з ним у цьому селі приблизно десятирічної давності. Обіцяв, що споруди, які біля основного стадіону, що й досі не довершені, стануть філією спортивної школи. Наразі так не є, але, видно, настали гірші часи, коли бідося бідосю наздоганяє…
Ми тішимося разом з торчиновицькою громадою, що стала цивілізованою, принаймні у розвитку спорту, але стадіон треба берегти – він же неодноразовий, на ньому мають ще грати футбол дітлахи, які прийшли на новосілля у мами-тата на руках.
Роман ІВАНЧУК.