Трагедія в Турці вийшла на рівень України
Спроба назвати смерть самбірянки Ірини Хмилівської нещасним випадком – просто безглуздя
Трагедія трапилася на співочому полі у часі проведення Бойківських фестин. Легкова машина – чи порожня, чи хтось у ній був, зірвалася з гори, в’їхала у два намети і спинилася біля якогось дерева. На превеликий жаль, люди, які були у наметах, потерпіли. Найбільше лихо цей трафунок приніс у сім’ю Хмилівських з Самбора. Після десяти лікарняних днів померла 24-річна Ірина – єдина донька у сім’ї.
Родичі загиблої тривалий час добиваються покарання винуватцям, але толку ніякого, навіть ніхто з рідних водія не спробував попросити вибачень. Спробували під час телепередачі “Говорить Україна”, але матір, схоже, і чути нічого не хотіла. Обидві сторони разом з експертами обговорили цю ситуацію. Починали з того, що у машині-убивці хтось займався сексом і від того вона рушила з місця, з того, що компанія турківських молодиків начебто пробувала включити в машині музику і автівка посунулася вниз. Цікаві деталі. Виявляється, свідкам з боку Хмилівських навіть погрожували чи пробували бити відразу після трагедії. Турківська компанія та й власник автівки вини не визнавали. Спроба списати на нещасний випадок виглядала примітивно. Нещасний випадок – це, знаєте, коли виліз хтось на дерево грушки зривати, впав і зламав руку. Навіть бурулька, яка взимку на голову падає – не нещасний випадок, бо ті бурульки мав хтось збити або обгородити небезпечну територію. Тут же трагедію можна було спрогнозувати. Пригадую, кілька років тому був на фестинах з поважними людьми. Незважаючи на те, що вони мали посвідчення на усі випадки життя, правоохоронці нас на гори не пустили – ми йшли пішки. Чому цього разу машини опинилися там? Чому організатори не забезпечили безпеку людей на масовому святі. Хто організатор фестивалю? Влада, у тому числі і обласна! Чому машина (чи самотужки, чи з чиєюсь поміччю) поїхала? Значить автівка була несправною, а за справність відповідальність несе водій. Чому шофер неправильно її припаркував? Чому двадцять хвилин очікували на швидку допомогу, якщо вона мала там бути постійно. Ми не знаємо, чи ці двадцять хвилин вплинули на фатальний кінець, але можна допускати, що якби лікарі якомога швидше взялися до роботи, то й життя молодої самбірянки не обірвалося б. От поки слідство не дасть відповідь на ці запитання, і будемо шукати істину: чому загинула людина, а винних нема. Певна річ, ніхто – ні водій, ні організатори фестивалю, не хочуть підписуватися під власною провиною. Але що залишається рідним та близьким Ірини? Слухати небилиці про нещасний випадок, якого взагалі могло б не бути…
У телепередачі фестиваль у Турці назвали фестивалем смерті. Дуже жорстко сказано, але справедливо. Навіть бодай би тому, що наступного дня після трагедії, коли медики всіма силами рятували життя молодої дівчини, фестиваль вирував розвагами, а місце лиха лише обгородили… Прозвучали міркування, мовляв, якщо поблизу Турки таке трапилося, то фестиваль треба закрити, бо ж організатори не гарантують безпеку бойківських розваг. Ми не зовсім згідні з таким твердженням, бо ж ніхто не забороняє їздити в автівках тільки тому, що час од часу трапляються аварії. Але ж і за безглузду смерть Ірини Хмилівської – єдиної дочки у сім’ї (і це великий біль), хтось мав би відповісти.
Роман ІВАНЧУК.