Трухимовий рік
Мер Старого Самбора не боїться земляків на вулицях, сім’я не розбагатіла, але нічого і не втратила, не захворіла «зоряною недугою», а у «сірих кардиналах» – добрі друзі
Минає рік, як до влади у Старому Самборі прийшов Ігор Трухим, посунувши багаторічного мера Івана Грися. Ми час од часу писали про те, чим і як живе місто у часи Трухима і, що цікаво, у його діяльності ми не знайшли серйозних проколів. Навіть коли порівнювати зі сусідами… Але і Старий Самбір значно менший, ніж сусідній…
На перших сесіях відчувалося, що кілька депутатів оголосять себе опозиціонерами до мера. Але наступні зібрання показала конструктивну працю. Ми не чули від депутатів безпідставної критики на адресу Ігоря Станіславовича. Здається, він дослухається до думки депутатської зали і цим додає собі козирів. Одне з найболючіших питань усіх часів – земельне. Саме на ньому ламаються, як правило, списи і хребти, але там земельною комісією керує Людмила Медвідь – дуже ретельна у земельних питаннях і будь-що повз неї не пройде. Ми навіть похвалили пані Людмилу у присутності Ігоря Станіславовича і він погодився…
Серед набутків своєї команди мер вважає певні зрушення у комунальній господарці міста, у підтримці водоканалу, комунгоспу, у ремонті доріг, фасадів бюджетних закладів, відремонтували немало дахів, продовжують міжнародну співпрацю і у цьому мер вважає неоціненною поміч голови райради Тетяни Терлецької. Хоча найбільшою своєю заслугою вважає те, що поталанило повернути людям довіру до влади. Ми, щоправда, уже не уточнювали, що мав на увазі, бо, як видається, довіра до влади була і раніше. Окремі місцеві політики вірили, що новий мер, коли прийшов у тамтешню “ратушу”, мав би найперше розслідувати всі справи свого попередника. Мусимо сказати, що то не конче приємна справа борсатися у минулому, аби виглядати пристойно в очах нинішніх. Кожен мер має починати з нового листка. Ігор Трухим так і вчинив, вважаючи, що якщо когось цікавлять попередники, то кожен знає, де знаходиться поліція чи прокуратура – майже поруч. У Старому Самборі абсолютно все поруч… Звикло вважають, що кожен мер має свою тіньову команду, якої беззастережно слухається. У гірському райцентрі політики ще не второпали, хто має найбільший вплив на їхнього мера, а коли і ми пробували це з’ясувати, по-різному формулюючи питання, Ігор Трухим відповів загадково: “Друзі”. Віримо, що то добрі друзі, які на лихе не спихнуть.
Цього року пан мер не заповнював декларації, ця доля його чекає у майбутньому, але ми попросили розповісти горянам, чим багатий їхній мер уже зараз? Якщо на інші питання у пана Ігоря відповіді були одразу, то над цим задумався. Живе у батьківському домі, одразу після обрання на посаду придбав машину “Фольксваген” десятирічної давності. Придбав після “коронації”, щоб виборці не казали: о, так скоро доробився… Одне слово, мер Старого Самбора не розбагатів на новій посаді, але й нічого не втратив. Хоча із задоволенням говорить про те, що може сміливо ходити вулицями Старого Самбора (скільки там тих вулиць) і дивитися в очі землякам. А ще радіє, що ні у кого з його сім’ї не з’явилося “зоряної хвороби” у зв’язку з татковим обранням на першу посаду малого міста.
Єдине, що нам не дуже подобається у поведінці Ігоря Трухима, то його надміру велика зайнятість: якщо ми з ним домовляємося пообідати, то насправді будемо вечеряти…
Роман ПОГОНИЧ.