У Долобові на свій хліб і своє масло знайдеться…

Всіляке було на журналістському віку, але такого ще ні – писати про сільських хлібопекарів і не спробувати хліба… Як тільки почув, що у Долобові на Самбірщині на обійсті сільські ґазди відкрили своє виробництво. Виникло бажання поїхати туди.

І ПОВІРТЕ, не хліба спробувати, а розповісти усім про те, що навіть у часі, коли бідося біду наздоганяє, коли ми більше ґнираємо на життя, ніж хочемо працювати, знаходяться відчайдушні люди, які плювати хотіли на проблеми і відкривають свої цехи.

А тут ще й нагода гарна спричинилася: перший заступник голови РДА Петро Герман мав вручити власниці Катерині Славич грамоту обласної ради. От ми і поїхали… Жаль, але пані Катерини вдома не було, тому, щоб знову не їхати, вручили її дочці  Любі та внучці Анастасії. Раді були… Цех, скажу вам, невеличкий, компактний і дуже по-домашньому пахне хлібом. Облом вийшов у тому, що вранішню випічку уже відправили у крамниці, а нове тісто тільки дозрівало. Пекарі похизувалися тим, що не додають хімії зовсім – все, як колись діди пекли. Випікають 600 буханок у день і цього достатньо, аби забезпечити навколишні села та Рудки. Ми нескромно перепитали про статки. Донька підприємця зізналася, що хліб є свій, масло – не проблема. Та ще й шматок ковбаси зверху… Достаток є! Не могли не запитати у доньки, чому такий вид підприємництва обрали: все просто –  мама 9 місяців працювала у Львові «біля хліба», потім побула трохи за кордоном. До речі, і обладнання привезли з Польщі…

От така історія однієї сім’ї, яка не ґнирає на долю…

Роман ІВАНЧУК.