У  Страшевичах школярі пісяють у відро, а вчителька виносить!!!

Розпочиналося все мирно. Настільки мирно, що наш репортер, перебуваючи на сесії Старосамбірської районної ради, вирішив це питання взагалі пропустити, бо не являє собою великої цінності для читачів двох районів.

Представник відділу освіти Надія Багряк мала доповісти про прийняття положень структур відділу. Доповідала пані Надія з причини уже не зовсім свіжої для освітянських кіл району – керівник освіти на лікарняному. Хворіти, звичайно, нікому не заборониш, але було враження, що освітянка прийшла до депутатів не зовсім підготовленою. Розпочала піднесено, педагогічно: привітала обранців з обранням, потішилася, що бачить у залі своїх колишніх учнів, потім розповіла, що у районі 85 шкіл, 4 позашкільні заклади, 9 садочків, а далі до суті теми – затвердження положень. Списи почали ламатися на тему інженерно–господарської групи. Боюся, що щось наплутаю з цифрами, бо вони якісь такі різні, що й не вхопишся за “кінчик“. Було в інженерно–господарській групі 11 осіб, потім начебто скоротили до 6, потім хтось судився за місце праці і не дочекавшись справедливості, помер, а тепер з‘ясувалося, що у відділі освіти нема інженера взагалі… Ну, така собі абракадабра, у яку деяку ясність вніс головний енергетик району Андрій Волощак. Мовляв, у цьому відомстві нема компетентного фахівця, якому б енергетики пояснили один раз, що треба робити з енергетичним господарством. Щоразу на консультації приходять інші і все треба скрупульозно пояснювати знову. Ми так і не второпали, чи депутати погодилися на ставку інженера, бо наш розум затьмарило зовсім інше повідомлення. Коли вже змішалося все разом – і кошти, і кадри, і проблеми господарські, то від Романа Батючка почули те, що вивело з рівноваги. Виявляється, у Страшевицькій школі діти молодших класів пісяють у відро, а потім вчителька відро виносить. Відправляти дітей “до вітру” у вуличний туалет, який Роман Михайлович філософськи назвав “дровітнею“, якось не пасує. Від себе додамо, що на п‘ятнадцятому році нового тисячоліття, навіть у час туалетного паперу, пісяти у відро – це просто жах! Роман Батючок дорікнув цим владі, влада в особі голови РДА Миколи Цепенди дорікнула пану Батючку, який теж колись був при владі, Роман Батючок парирував тим, що за час його керівництва в районі роботи зі спорудження туалету розпочалися, але не встигли доробити з відомих причин. Нам дивно, бо Страшевицька сільрада – багата сільрада, знаємо, що попередній війт намагався щось зробити, але теж, мабуть, не встиг – пішов на пенсію… І на цьому фоні трохи дивакувато виглядають міркування діючого колись і діючого тепер голови РДА Миколи Цепенди, мовляв, прагнули щось зробити, але місцева громада відмовилася, якщо ми правильно збагнули, співфінансувати проект – спорудження туалету. Знаєте, після всього, що ми вам розповіли на п‘ятнадцятому році нового тисячоліття, вважаємо, що хтось із освіти, хто відповідає за комфорт дітей у школі, мав би йти у відставку – вибачте, то трохи у нервах сказано… Ми були настільки заскочені таким повідомленням, що перепитали у недавно обраної голови райради Тетяни Терлецької, чи історія з відром у коридорі – правда? На жаль, факт підтвердила…

І на цьому фоні доволі цікаво виглядає інший факт з життя районної освіти. Свого часу вона взяла на свій баланс стадіон у Добромилі, який збудував відомий меценат Юрій Кіндзерський. Пан Кіндзерський хотів, щоб його дітище слугувало дітям району. Наскільки ефективно слугує, ми не можемо сказати, але, за словами депутата Мирона Пацая, щороку на його утримання витрачають 200 тисяч освітянських гривень. І при таких сумах діти у Страшевичах послуговуються відром…

Роман ІВАНЧУК.