У темі краденого гравію існують дві правди…
В залежності від того, хто при владі?
Ми розповідали у попередньому спецвипуску, що голова Асоціації чорнобильців на наших теренах Андрій Кульчицький, який два роки тому потерпів за незаконний забір гравію, вирішив поділитися з пресою спогадами про те, як все було. Нагадаємо, Андрій Степанович збудував свого часу пам’ятник загиблим чорнобильцям у Новому Калинові, потім задумав такий же у Самборі. Він не хотів, щоб цей подвиг земляків був забутий під “пилюкою” часу і після того, як в Україні з’являться інші Герої.
До слова, станом на сьогодні, у районах Львівщини є тільки два пам’ятники жертвам “мирного атому”, і вони на наших теренах. Кілька слів про пана Кульчицького. Учасник бойових дій в Афганістані, Югославії, Карабаху, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, нагороджений орденом “За мужність”, медалями “За відвагу”, “За бойові заслуги” і шістнадцятьма державними нагородами, не враховуючи численних грамот, у тому числі і Верховної Ради. Розповідаємо це для того, що збагнув читач, з ким маємо діло. Такі люди, як правило, мають свою стійку життєву позицію.
Перед тим, як розпочати будівництво пам’ятника чорнобильцям у Самборі, Андрій Кульчицький повідомив і районне керівництво, і керівників міліції про те, що розпочинає будову і треба буде небагато шутру. Владоможці “білого дому” обіцяли сприяння і підтримку. Бо ж справа благородна… Ніхто не робив таємниці з того, що чорнобильці і афганці, які той пам’ятник зводили, будуть брати трохи гравію під основу монумента. Більше того, цього травневого дня 2014 р. в Самборі на місці спорудження пам’ятника чекали на гравій майстри. Мабуть, така гласність і “посприяла” тому, що, коли на берег річки у Кружиках (до слова, за кілька десятків метрів від плеса річки) приїхала техніка (трактор з причепом) для завантаження, неподалік уже чатували хлопці зі самбірської самооборони і хтось із правоохоронців. Коли розпочалася робота, а в кузові тракторця опинилося до двох кубів шутру, тут все і почалося. На заготовлювачів гравію накинулися, поклали на землю і викликали слідчо-оперативну групу. Поки вона їхала, чорнобильці, у тому числі і орденоносець Андрій Кульчицький, лежали долілиць. Перед тим у них відібрали мобільні телефони, аби кудись не зателефонували. Якби телефони залишили, каже Андрій Степанович, ми б повідомили і владу, і міліцію про інцидент. Вони ж були у курсі справи… Протягом трьох місяців тривало слідство, а за цей час відбулося кілька зустрічей, у тому числі і з головою Самооборони Юрієм Гамаром, який тепер є головою Самбора. Самооборонівцівці були наполегливими у тому, що стався злочин – несанкціонований забір гравію. Чи для пам’ятника, чи ні – але забір, але злочин… Нашому репортерові доводилося бути на зібранні, де так само обговорювали цю тему, і Юрій Гамар принципово не йшов на будь-які поступки. Тоді приїжджали в Самбір представники всіх чорнобильських організацій Львівщини – не допомогло. Вісім священиків, керівники району та області, лідери сільських громад написали листи про те, щоб не карати “організатора злочинного угрупування” Андрія Кульчицького за вивіз кількох кубів гравію, але не допомогло. Справа опинилася у суді. За рішенням Феміди, тракторист, який був найнятий, щоб шутер перевезти, отримав 1 рік позбавлення волі умовно, а Андріій Кульчицький, крім іншого, змушений був сплатити 16 тисяч гривень штрафу, у тому числі екологічного. Приблизно 2 тисячі йому компенсували друзі, бо знали, про що йдеться, а решту витягнув з власної кишені. Ось так закінчилася ця гравійна історія, а Юрій Гамар став популярним на усю Україну борцем з “гравійної мафією”, навіть інтерв’ю давав телеканалу “1+1”, розповідаючи про можливе екологічне лихо через незаконний забір гравію.
Пан Кульчицький, нагадавши цю історію, сказав, що “Високий Замок” – не перший, якому давав інтерв’ю на цю тему. Цікавилися й інші, бо на березі Дністра біля Стрілкович великими вантажівками забирали шутер на основу під майбутній асфальтний завод “Онуру”. Телефонували зі Львова, і з Києва. Радять Андрію Степановичу цікаву річ: якщо винним у заборі гравію у Стрілковичах усе спливе з рук, то нехай і він домагається відміни того рішення, яким його покарали за два куби. Але якщо так жорстоко покарали учасників річкової пригоди тоді, то яким же буде штраф винуватцям нинішнім? Пан Кульчицький має право казати саме так, бо витерпів і матеріальні, і моральні збитки. Так само, як має право на інші питання: як почувається зараз пан Гамар, який, судячи з усього, на боці тих, хто гравій зі Стрілкович вивозив? Чи не має бажання попросити вибачень у Андрія Кульчицького? Чому мовчать самооборонівці, які захищали шутер у Кружиках? Тоді захищали кілька кубів, а тепер не бачать купи величезних машин? Виходить, є різні правди, є подвійні стандарти у поглядах на одну і ту ж тему в залежності від того, хто при владі, міркує пан Кульчицький.
ШУТЕР І ШУМ
На сесії Самбірської районної ради голова РДА Микола Фрей сам запропонував колегам створити депутатську комісію з залученням фахівців – екологів і правоохоронців з тим, щоб дати оцінку всьму тому, що називається останніми часом “шутрова тема”. Микола Михайлович сказав, що є багато різних думок, висловлених у соцмережах, звинувачень і спростувань. А він хоче, щоб комісія детально вивчила суть справи. Як нам здалося, заява пана Фрея – доволі мужня, хоча депутат Богдан Сенейко сказав, що питання треба було вивчати до того, як машини “Онуру” поїхали на Дністер, а не після того…
Цього ж питання торкнулися журналісти і на прес-конференції міського голови Юрія Гамара. Що стосується пікантної ситуації боротьби з крадіями гравію, коли він ще був головою Самооборони, то зазначив, що колись крали масштабно і це вдалося припинити. Хоча, продовжив, були ситуації, коли дехто роками возить гравій лише на один пам’ятник чи на капличку, яка уже збудована.. . А щодо участі міської влади у конфлікті, який виник на Дністрі, то Юрій Петрович підмітив, що гравій брали зі Стрілковицької території, а перевозили на Бабинську. І Самбір, як і сам міський голова, тут ні при чому – принаймні, ми так зрозуміли. Хоча далі пішла мова про інше. “Онур” ремонтуватиме трасу Львів-Турка, минаючи вулиці Самбора. Що ж тоді робити містові, яке обділили? Містові залишається сприяти ремонтникам, щоб потім випросити у них ремонту наших доріг. Саме так Юрію Петровичу нарадили в області високі чиновники з тим, щоб Самбір не був обділений увагою майстрів.
На сесії Львівської обласної ради підняли проблему незаконного забору гравію у Стрілковичах. Проблему порушив депутат Михайло Ковалів і хотів створити спеціальну комісію. Проте, його колеги вирішили, що є уже екологічна комісія і нехай займається стрілковицьким гравійним феноменом.
За словами начальника поліції Василя Страшівського, кримінальне провадження триває.
Роман ІВАНЧУК.