У чому зізнався Ігор Жук, коли вшановували соціальних працівників

SambirWZ
20

У чому зізнався Ігор Жук, коли вшановували соціальних працівників

Як добре, що начальство уміє своїм підлеглим влаштувати свято і подякувати за працю…

Всі ми у той чи інший спосіб, з тих чи інших причин можемо стати клієнтами соціального захисту. Тому відмовляти керівникам служб побути разом з ними  на професійному святі, було неможливо. Того дня актова зала Старосамбірського “білого дому” стала місцем привітань, посмішок і концертним холом.

Знаєте, це є ті люди, до яких не приходять з радістю, а з проблемами. Достатньо сказати, що на Старосамбірщині більше 20 тисяч пенсіонерів, стільки ж людей користується соціальними пільгами, і все це лягає на невеличкі колективи соцзахисту, Пенсійного фонду, соціальної служби для молоді, опіки дітей, Центру зайнятості… Кожного треба вислухати, кожному допомогти. А бувають клієнти, що їх уже годі витерпіти, а терпіти треба. І все це за невисоку оптату. Чесне слово, коли почув розповіді керівників служб про їхні будні, то чи не вперше перейнявся тим, як їм складно. Ви собі не думайте, мовляв, що вони там роблять, сидять в “білому домі” і щось там пишуть… Навіть виконувач обов’язки голови РДА Ігор Жук казав, що коли його дружина, яка працює у Центрі зайнятості, приходить додому, то уже і хатня робота до рук не лізе. Ще одна керівник служби розповідала, що був момент, коли влетів збуджений клієнт і обіцяв усіх перестріляти, чи кинути гранату. І до цього треба ставитися з розумінням, бо чоловік пройшов АТО… Чесно сказати, таких історій немало, тому справді радісно було мені на душі розділити втіху професійного свята цих людей… Ну, те, що виступали керівники району – їм сам Бог велів, а от те, що приїхав Михайло Гичка – депутат обласної ради, приємно. Розповів, що о восьмій ранку був у губернатора, о десятій – провів атестацію медиків у Львові, на дванадцяту – старосамбірський “білий дім”, а вже о другій – засідання комісії в обласній раді. Встигає до земляків – і це приємно. До речі, привіз поважні нагороди – Почесні грамоти обласної ради для Катерини Борецької, Світлани Гриценко, Галини Павлечко, Леоніда Копача, які  багато літ працюють у соціальній сфері. А ще добрі слова та грамоти отримали у день свята працівники соціальних служб Ольга Сиренько, Руслана Стецик, Оксана Капралик, Мар’яна Лесик, Галина Павлишин, Галина Лужецька, Тетяна Сич, Іванна Подан, Олена Войтенко, Леся Турянська, Ірина Янів, Ольга Масляк, Галина Ворик, Марія Бабич, Михайло Кальницький, Тетяна Мартинович, Оксана Жук, Богдана Куліш, Любов Бурковська, Марія Здреник, Оксана Блажко, Михайло Гавриляк, Ольга Левченко, Марія Олач, Ірина Євчак, Дарія Карпа. Коли їм вручали нагороди, нехай скромні, я подумав про те, що забагато нагороджених не буває, а начальство скрізь, не тільки у соціальній сфері, має вміти дякувати людям за їхню скромну працю щодня. Бо, направду, це не начальники людям гроші платять, це люди на начальників працюють.

Головний організатор свята Галина Павлечко (принаймні вона запрошувала журналіста), влаштувала гостям свята гарний концерт, який вела неперевершена Тетяна Деркач, а співали такі ж неперевершені, хоч і місцеві, артисти Оксана Сидір, Іван Котовський, Михайло Новацький, Віталій Іващак, Михайло Дякун і звукорежисер Андрій Величко. І нарешті – хвала тим людям, які вміють влаштувати собі свято…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар