Хор позбавив диригента надбавок до зарплат і премій

SambirWZ
65

Хор позбавив диригента надбавок до зарплат і премій

Депутати Самбірської міськради разом з кореспондентом «Високого Замку» порахували гроші у кишені мера Юрія Гамара

“Якщо хор співає врізнобій, то винні хористи, чи диригент?” Саме так ми назвали центрову тему минулого спецвипуску, описуючи непрості стосунки, що звилися в ратуші поміж мером Юрієм Гамаром та депутатами. Мусимо ту “пісенну” тему продовжити, бо те, що трапилося позаминулого вівторка на сесії, тягне на сенсацію всеукраїнського масштабу – хористи позбавили диригента доплат та премій… У це число входили премії до Дня незалежності та Дня місцевого самоврядування, одноразова допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного посадового окладу…

З цього приводу доповідав кадровик ратуші Володимир Залокоцький. Він уже багато літ виголошує в таких ситуаціях одну і ту ж стандартну фразу – за високі досягнення, за складну роботу і так далі, а взамін обранці, як правило, не скупляться на доплати і премії міському голові. Ну, так було завжди, бо скільки б не було мерів і якими б вони не були, але доплати і премії – сам Бог велів… Мабуть, були сподівання, що так само буде і зараз… Для того, щоб підсилити необхідність підняти платню міському голові, пан Залокоцький став порівнювати Самбір з іншими містами. Мовляв, Дрогобич, Стрий, Червоноград та інші дають своїм лідерам 50 відсотків надбавки і 150 відсотків – премії. За нашими скромними підрахунками, це виходить сума у більш, як 12 тисяч гривень у місяць. У принципі, сума велика як на збідований Самбір, хоча не така вже і дратівлива, зважаючи на обов’язки мери та супутні витрати. Свої надбавки Юрій Петрович уже не отримує з початку року і у нього виходить чистий оклад – 4400 нараховано, а на руки – 3571. Ну, смішно, погодьтеся. Тому депутати мали б вирівняти ситуацію. Однак Василь Лисович одразу парирував, мовляв, навіщо депутатам якісь порівняльні таблиці з іншими містами, ми маємо своє місто і свого мера… На цю репліку відразу відповів Василь Бондарець: не може людина ходити на таку нелегку працю і так мало за неї мати… Більше обговорювати “касу” першої особи міста не захотів ніхто і депутатська громада чемно перейшла до голосування…

Треба сказати, на цю хвилю кворум був хиткий і вистачало зовсім небагато голосів “проти”, щоб залишити мера на скромних статках. Але ж не переносити це питання на тоді, коли Гамарових людей буде в залі більше. Отож, одного депутатського “за” забракло для того, щоб обранці перетворили господаря ратуші з бідного у багатого. Сам Юрій Петрович не з власної скромності, а за велінням закону, оголосив, що участі у голосуванні не бере, позаяк боїться конфлікту інтересів. Ми уже мали “коломийки” на цю тему – торік мер, секретар та заступник голосували за премії собі, а відтак мусили стати корупціонерами. Демонстративно відмовилися брати участь у голосуванні два представники “Батьківщини” Володимир Мурайко та Роман Дзіковський. Мабуть, мали на це вагомі причини…

Чому законодавець давав міським головам такі малі зарплати, але передбачав надбавки і премії? Для того, щоб депутати, як виразники інтересів виборців, пильнували за тим, чи мер добре працює, чи ні, а вже тоді – давати чи не давати надбавки з преміями. У сенсаційному самбірському рішенні обранці, ймовірно, вирішили, що мерові за його працю вистачає лише чистої ставки. Маю підозру, що то був свого роду прояв недовіри депутатів до міського голови – з одного боку, і прояв негативного ставлення  тих, кого мер може вважати своєю командою, – з другого. Бо своя команда на такі пікантні питання навіть у непритомному стані має ходити – бодай би для того, щоб потім газетними шпальтами не гуляли дошкульні повідомлення про те, як обранці принизили мера, “вичистивши” його кишені.

Мушу проявити благородство і сказати, що чомусь шкода стало Юрія Петровича. Хоча мене і переконували у тому, що він так собі постелив… Дехто твердив, мовляв, то йому доля платить за те, що свого часу гнітив на всі лади попередника. Інші кажуть, що мер не дає депутатам красти, от вони йому і мстять, хоча, як нам видається, коли хтось із обранців і має якісь свої інтереси, то це здебільшого обранці з товариства мера, а не з числа опозиціонерів. А ще хтось вдався до алегорій – начебто місто обрало собі такого “шофера”, що сів за кермо переповненого людьми та проблемами автобуса, а їхати не вміє. Вміє тільки голосно піпкати… Така у нас народна творчість, одначе авторитетно мусимо запевнити, що Юрій Петрович бізнесу не нажив і у наших списках хабарників не значиться, тому залишатися на одній зарплаті не випадає. Нам здається, що депутати повернуться до цього питання, можливо, на якомусь із наступних засідань, а наразі єдине, що можемо порадити мерові: якщо вас хтось “на халяву” пригостить, наприклад, обідом, то плюсуйте це до власної зарплати. Ну, така собі моральна компенсація за втрачені премії і надбавки.

За усіма законами логіки, депутати провалили і наступне питання порядку денного – підвищення зарплат заступникам, майбутнім секретареві і керуючому справами. Володимир Мурайко, який претендує на одну з цих посад, так само не голосував за проект рішення. Але якщо вже ми почали рахувати чужі гроші, то рахуймо до кінця. Керівник відділу в ратуші отримує на руки 4800 гривень і буде багатшим за шефа…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар