Храм науки від Надії Титар
Що вище в людині за розум її? Напевне, нічого… А розум здобуваємо у храмі науки. Я виріс душею на цілу незриму об’ємність, що дала мені нагоду піднятися над буденністю, коли випадково потрапив у Воютицький храм науки, у царину розумного, доброго, вічного…
І у сні не стрів би щось таке, що стріли мої очі і серце. Очі побачили, серце прочуло… Який казковий інтер’єр, який Божий хист водив рукою виконавця і дизайнера в розписі стелі, стін, підлоги… Якщо дивитися у люстерко – воно відтворює образ тієї особи, яка у нього дивиться. Краса інтер’єру шкільного відтворює красу душі колективу педагогів, якими керує Надія Титар. Мені випала честь познайомитися з добрими та щирими людьми, з яких складається колектив. Це – рідкісна, унікальна насолода побути бодай трохи у цьому інтелігентному на інтелектуальному середовищі. Гадаю, дякуючи кожній з невтомних працівниць, і творилася велика спільна справа, незважаючи на матеріальну скруту. Іншими словами, як сподвижництво, назвати це не можу.
Мабуть, заслуга у тому, що школа перетворилася у казковий будиночок, не тільки наставників, а й учнів, які так само долучилися… А ще їхні батьки, які своїм коштом допомагають селу у тому, щоб храм науки справді був храмом… Люди повірили у порядність директора й колективу, і не помилилися. За кожну копійку, що приходить у школу, тут звітують конкретним ділом, яке не сховаєш… Це бачать всі і бачить Бог…
Ігор НОВАЦЬКИЙ.