Чи буває життя на пенсії?

SambirWZ
167

Чи буває життя на пенсії?

Днями до редакції зайшов житель Самбора Андрій Герич і представився: “пенсіонер”.  Хоче, щоб його розповідь ще комусь допомогла… Андрій Іванович працював, як твердить, господарником, тобто завгоспом. Дочекався пенсії і був втішений тим, що має ще й зарплату, може допомогти дітям. Тримався за роботу, як “воша кожуха”, хоча все частіше думав про те, що так чи інакше, а колись доведеться йти на відпочинок.

І ось одного дня шеф натякнув, що пора б уже і честь мати. Це повідомлення кинуло чоловіка у шок, бо як це може бути, щоб, піднявшись одного дня, не йти на роботу. Але порадився вдома з дружиною і постановив: пора! Перші дні справді були нудними. Зізнається, не мав себе куди подіти, години тягнулися, наче вічність. Але поступово і у цей ритм втягнувся. Тепер зізнається, часу на все не вистачає. Почав їздити у ліс за ягодами і грибами. Дещо встигає продати на ринку, похвалився, що кілограмбіляків” – до 100 гривень. У лісі вже знає свої місця. Облюбував села Звір та Блажів. Крім того, завів собі кролеферму і має уже зо два десятки вуханів. Одного разу сусідський хлопець попросив його відремонтувати йому велосипед. Погодився, а хлопчисько побіг додому, взяв у батьків 50 гривень і віддячив за роботу. Добра слава про велосипедного майстра прокотилася вулицею і зявився новий підзаробіток. Пригадав, що коли служив у війську, був перукарем, купив машинку і тепер залюбки ходить по сусідахпенсіонерах і робить їм зачіски. Теж якась копійка впаде. Андрій Іванович розповідав про інші свої, як каже, “пенсіонерські дивацтва“, які заповнюють увесь вільний час.

Ми все це слухали-слухали і не знали, до чого хилить. Останніми акордами розповіді був заклик до пенсіонерів йти з роботи на пенсію, щоб звільнити молодим людям місце праці. Бо молоді залишаються без роботи, тиняються по заробітках і нищать здоров’я.

 

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар