Чи врятують нас від вірусу два карантинні вихідні?
В суботу розпочалося те, що протягом двох попередніх тижнів називали «карантином вихідного дня». Чому вводять таку непопулярну норму, ви уже знаєте – пандемія, на жаль, не відступає. Цифри коронавірусної статистики стають щоразу більшими. Прикро, але ми до цього починаємо звикати…
ТАК ось, того дня найбільше клопотів, як нам видається, мали поліцейські, бо на них лягла відповідальність за дотримання норм карантину. В Самборі, наприклад, закрили промисловий ринок. Вранці було багато людей в формі, людям не дали працювати. Підприємці трохи пообурювалися самі поміж собою і розійшлися. Дозвольте своє сказати: промисловий ринок у нас на свіжому повітрі, людей там не так вже й багато – черг не спостерігаємо вже купу років. Навіщо закривати промисловиків? Для них субота – чи не найбільш прибутковий день, коли приїжджають селяни за обновами. Вийшло так, що роботу громадського транспорту не заборонили, а торговиці та крамниці промислової групи треба зачиняти. Стражі порядку ходили по магазинах (непродуктових), просили власників зачинятися і обіцяли штрафувати. Бізнесмени – щоб від гріха подалі, слухняно виконували волю уряду та поліції.
Тієї ж таки суботи поліція Львівщини повідомила, що до 11 ранку уже перевірили 11 повідомлень від небайдужих громадян щодо порушення карантину. Цікаво, що небайдужі стали надто сумлінними, хоча не бояться ходити вулицями та підзирати, де і що неправильно відкрилося. А від початку першої доби абсурду і до вечора поліцеи?ські Львівщини припинили діяльність 248 об’єктів торгівлі та закладів громадського харчування, які працювали всупереч обмежень «карантину вихідного дня», запроваджених урядом України. На керівників та громадян, які не реагували на зауваження поліцейських, склали 54 адміністративних протоколи. Санкція статті передбачає штраф на громадян від однієі? до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від двох до десяти тисяч мінімумів. Для наведення карантинного порядку на Львівщині створили 112 рейдових груп…
Важко не піддатися настроям соціальних мереж, але рація у тому, що коли людям свідомо відбирають заробіток, але накидують високу вартість газу, то хіба це по-людськи?
Для того, аби хтось ненароком не влетів у штраф, нагадуємо, що таке «Карантин вихідного дня», який матимемо до кінця листопада. Уряд дозволив працювати лише продуктовим магазинам, аптекам (зокрема, ветеринарним), АЗС (без зон харчування), громадському транспорту, закладам з надання фінансових послуг, операторам поштового зв’язку, медичним та ветеринарним клінікам, автомайстерням, знімальним майданчикам (з обмеженням кількості учасників зйомок). Заклади харчування до цього благодатного переліку не входять. Аж лячно подумати, що мають робити молодята та весільні гості, які ще перед постом хотіли влаштувати забаву… В минулу суботу гостини були, чи вдасться обманути уряд цього і наступних тижнів, побачимо. Доведеться весілля, ювілеї і все таке інше переносити на будні дні?
В усьому цьому виникає і таке обивательське, а від того і непутяще питання: вже стільки часу живемо в умовах карантину, вже нема так багато масових заходів, вже люди привчилися до масок на обличчі і регулярному миттю рук, а коронавірус не відступає, а наступає. Чому? І які ще заходи вводити, аби епідемія припинилася? І де всі ті геніальні вчені від медицини, які повинні вирішувати, що з цим всім робити? І нарешті: а чи ті два дні тижня врятують людство нашого краю від вірусу?
У «критичні» дні почули і про те, чому місцева влада не захищає підприємців? Хороше запитання, тим паче, Самбір, наприклад, свого часу пережив двотижневу «Червону зону» і, якщо пригадуєте, не підкорився вимогам. Міський голова Юрій Гамар не міг тоді допустити, щоб місто на два тижні завмерло… І ми всі гуртом якось так тихцем ту біду пережили, хоча на Юрія Петровича тиснули, мовляв, що за вільнодумство та зухвальство. Цього разу уряд повідомив, що будь-які рішення місцевої влади не чинні, а відтак «карантин вихідного дня» мусить бути. Вписуватися зараз владі, коли мова йде лише про два дні, чесно кажучи, нема смислу. Тим паче, уже не влада, а поліція, яка у нас від ратуші, скажемо так, не залежить, пильнує за порядком. Суботнього (базарного) дня, звичайно ж, дуже шкода і підприємцям, і покупцям, але вже мусимо якось терпіти – дай Боже, щоб тільки випробуванням все скінчилося… Неділя для християнських міст і сіл віддана церкві, але, що цікаво, про Богослужіння урядовці взагалі не згадували, відтак, до храмів можна йти, а на промисловий ринок – ні… Правильно розуміємо ці абсурди?
Мери інших міст пробують впиратися урядовим нормам. Наприклад, кажуть, що у них 72-годинна робоча пятниці, або відміняють, як у Львові, вихідні, оголошуючи семиденний робочий тиждень. Для обласного центру це, мабуть, правда, бо місто туристичне і, як правило, вікенди для багатьох справді робочі. Про непокору карантину оголосив і Дрогобич, але там інша ситуація – буде другий тур виборів мера… Хоча поліція не зважає на всі ті розтягування робочого тижня чи п’ятниці: неслухняних підприємців штрафують. Мерів-відмовників лякають тим, що, мовляв, берете відповідальність на себе за те, що люди хворітимуть. Можна подумати, що сучасні креативні урядовці беруть на себе відповідальність за той бардак, що коїться в лічницях, за те, що ковідні мільйони пішли на дороги – бо людям до лікарень треба добратися вилизаною асфальтівкою. А знаєте, нас дуже прикро вразило звернення до громад з Рудківського шпиталю – допоможіть наволочками, простирадлами, посудом та всім іншим, бо лікарня, яка переповнена, уже вичерпує свої можливості. Дожилися…
Станом на понеділок, у Самборі виявили одного свіжого хворого, у Самбірському районі – 4. Старосамбірщина традиційно зберігає «цноту».
Роман ІВАНЧУК.