Чия «обласна» сорочка буде ближчою до нашого тіла?

SambirWZ
47

Чия «обласна» сорочка буде ближчою до нашого тіла?

Будь-яка влада, яку обрали 25 жовтня, важлива, в тому числі і обласна, хоча більшість емоцій вирували навколо посад голів та депутатів. Знавці твердять, що рівень області при такій кількості ОТГ і обласні грошові потоки є дуже поважливі. Тому кожен регіон мусить мати свого доброго захисника. Кого ж обрали до обласної ради ми?

НАЙПЕРШИМ стало відоме прізвище Михайла Гички – генерального директора обласної клінічної лікарні, який йшов за підтримки «Європейської Солідарності». Те, що він переможе, не викликало сумнівів – Михайло Михайлович добре знаний на наших теренах чоловік. Його багато разів обирали до області і не виключенням була нинішня кампанія. Це, до слова, той геніальний випадок, коли на вибори треба працювати не перед виборами, а усі п’ять років… Потім інформація з приводу того, хто ще обраний, призупинилася і тільки минулого тижня стало відомо, що округ від Самбора до Турки здобув ще двох обранців – успішний львівський підприємець Юрій Доскіч та заступник голови ОДА Юрій Бучко. Юрій Доскіч знайомий нам з тих часів, коли він обирався у парламент, але не здобув необхідної кількості симпатиків. Планував «брати» обласну раду зі Сколівщини, але сталося непередбачуване – округ збільшили до рівня трьох районів, проте, пан Доскіч зумів таки і на Старосамбірщині, і на Самбірщині, і на Турківщині здобути авторитет. Так само з певним запізненням розпочав кампанію і пан Бучко. Йому авторитету додала теперішня посада і можливість допомагати землякам. Обидва йшли від «Слуг народу». І хоч партія не конче популярна на наших теренах, але вона є і за нею стоять впливові та помічні люди. Певна річ, амбіції – річ уперта, але насправді, ні пан Доскіч, ні пан Бучко не є ворогами України, але мають змогу чимось посприяти розвитку нашої території. В принципі, обрання цих людей в обласну раду свідчить про те, що одного патріотизму для перемоги, виявляється, замало. От від Руху йшов в обласну раду Ігор Піхоцький. Так, він не настільки заможний, він не впливає на грошові потоки, але Ігор Михайлович у плані національно-патріотичного розвитку краю – неперевершений. Але його не обирають…

Маємо ще одного переможця обласних перегонів – Михайла Дзудзя. Це багаторічний керівник пенітенціарної системи, родом з Турківщини і, треба визнати, бойки цілі каденції його любили та обирали. На успіх цьогорічних виборів не вплинув той прикрий факт, у який вляпався пан Дзудзь в останній день роботи перед пенсією: начебто його запідозрили в отриманні хабара. Йшов за підтримки «Європейської Солідарності».

До речі, хотіли б звернути увагу на одну дурню, яка стала правилами передвиборчої гри – однопартійці змушені поборювати один одного на одній і тій же території. Скажімо, «слуги» одні проти одних, «європейці» – так само топчуться одні по одних. А виборцям поміж ними обирай, яка особистість важливіша…

І нарешті, судячи з повідомлень у соціальних мережах, переможцем від Української Галицької партії стала Марія Кульчицька. Якщо не помиляємося, вона працює в Дрогобичі, живе в Дублянах. Популярність на наших теренах здобула ще й тоді, коли Дублянська ОТГ боролася за свою незалежність від Новокалинівської ОТГ.

Тепер чи не найважливіше. Кого з обраних з нашої території можна вважати «своїм», хоча вони начебто усі наші. Мабуть, найближчими помічними для Самбірщини та Старосамбірщини будуть Михайло Гичка, Юрій Бучко та Юрій Доскіч. Михайло Дзудзь буде пильнувати свою Турківщину, а до кого буде більше симпатій у Марії Кульчицької – побачимо згодом.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити