Чому Блажів та Бісковичі до пізньої ночі Незалежність святкували?
Це не реклама ВО Свобода перед виборами, бо це те, що відбувається на Самбірщині кожного року. Ще коли районною радою керував Андрій Бобак, то ввів традицію – проводити турніри серед сільських футбольних команд у честь Незалежності України. Коли Андрій Іванович став просто заступником голови райради, традицію не покинув. В понеділок, якраз на свято, уся футбольна увага була прикута до Корналович – село не є аж надто футбольним, принаймні, зірок не хапає, але обрали саме його, бо в Самборі і «червона зона», і стадіон на ремонті…
СПОЧАТКУ мірялися силами юнаки з Підгайчик та Пинян. Успіх був на боці перших і вони вписали у свою історію рахунок 2-1. Потім стадіоном заволоділи команди Блажева та Михайлевич, які грають у районній першості в другій групі. Затята була гра і 90 хвилин закінчилися нічиєю. Як і годиться, призначили пенальті. Те, що не змогли гравці в полі, довелося «розгрібати» воротарям. Що цікаво, копуни у серії пенальті доволі влучно гатили то в штангу, то в перекладину. Навіть подумав собі, що якби був чемпіонат по влучанню в деревину, ніхто б не попав, а тут – на тобі, скільки завгодно. Перемогу взяв Блажів – команда, яка не так давно створена, але амбітна. Президент клубу Роман Бойко, який має таку ж посаду у рідному селі Березів на Старосамбірщині, увесь час носив зі собою якусь футбольну дудку. Казав, що того талісман, з яким він і Березів свого часу підтягнув до поважних місць в турнірній таблиці, а тепер і Блажів підтягує. Ми не знаємо, чи дудка справді помічна, але факт перемоги відбувся. Кращими гравцями цього турніру свободівці, які пильнували усі матчі, назвали Володимира Лагдана з Блажева та Ореста Цикваса з Михайлевич.
А потім на поле вийшли авторитети. Саме так назвав їх один з організаторів Руслан Хомин – голова ФСТ «Колос». Мав на увазі Дубляни та Бісковичі. Обидві команди забезпечили собі знаних на Самбірщині футболістів і від того матч був дуже потужним і безкомпромісним. Настільки безкомпромісним, що сторони розійшлися нічиєю і знову дійшло до випробувань голкіперів. Краще ловили Бісковичі і взяли основний Кубок Незалежності. Почесна президія турніру довго не морочила собі голову з найвправнішими футболістами і підійшла до проблеми доволі символічно, назвавши лідерами Миколу Козака (Бісковичі) та Андрія Артимовича (Дубляни). Справа в тому, що за віком перший другому у тати годиться…
Нагороджували переможців організатори турніру – свободівці. І мають рацію. Бо самі кубки і медалі купили, самі і вручали – Андрій Бобак, брати Володимир та Михайло Коваліви, Юрій Лешкович, Оксана Проскурняк, Володимир Андраш, Максим Тима, Володимир Когут, Олег….. Чесне слово, вони раділи не менше, ніж переможці турніру. До речі, Руслан Хомин розповів нам, що на старт турніру вийшли 34 футбольні колективи району і це вважається непоганим показником – виглядає на те, що в часі карантину хлопці знудьгувалися за футболом.
Роман ІВАНЧУК.