Шевченко повертається до нащадків

Я віддала роботі у Чижківській школі багато років – ветеран праці, відмінник освіти, пишаюся учнями – теперішніми та колишніми, тому радо сприймаю будь-яке запрошення знову прийти у рідні стіни.

Спасибі, що не забуваєте, бо така увага дуже приємна. Цього разу разом зі школярами та колегами прожила дуже гарне Шевченківське свято.

Такі імпрези у кожному навчальному закладі традиційні, але була зворушена до сліз насиченою, змістовною і, здавалося б, абсолютно новою програмою про життєвий та творчий шлях Великого Тараса. Вчителі української мови і літератури Надія Кушей, Олена Візьняк, вчитель музики Любомир Біда разом з дітьми продемонстрували, що Шевченкові слова, сказані багато літ, тому,   напрочуд актуальні і нині… І від цього дітям було справді цікаво: як можна було ще тоді передбачити майбутнє… Вчитель іноземної мови Дарія Кікінчук та вчитель музики чудово виконали пісню “Така її доля”… Та найбільше захоплювало те, що ледь не уся школа брала участь у цій імпрезі… Кожен вірш, який декламували діти, звучав з розумінням, з душею, з радістю чи болем. Мене запросили до слова і я подякувала педагогам і дітям за їхню працю, яка не минає просто так, а залишає помітний слід у серцях та пам’яті. Я дуже хочу, щоб усі, хто підростає, любили Україну так, як її любив Тарас.

Марія ВОРОБЕЦЬ.