Шість років «Самооборони Самбірщини»: намарне втрачені ілюзії?

SambirWZ
201

Шість років «Самооборони Самбірщини»: намарне втрачені ілюзії?

Є «дні народження», які треба згадувати – як би це боляче не було… У ці дні – шоста річниця створення Громадської організації «Самооборона Самбірщини». Це та структура, яка народилася не з намови якихось партійних очільників з Києва, не під чергові вибори, це був дух народу, який відстояв Майдан, і я щиро пишався тим, що був біля витоків цієї організації… Не буду вдаватися у сентименти, але коли в Народному домі не було вільного місця, бо зал був переповнений небайдужими молодими людьми, то душа раділа. І вірив, що у нас народжується та сила, яка здатна «гори перевертати». Але минав час…

НИНІ «Самооборона Самбірщини» стала аж надто «скромною», млявою, невиразною – такою, що, з моєї точки зору, десь наприкінці літа, коли розпочнеться нова передвиборча кампанія, скаже: «Агов, ми ще є, ми активні». Зрештою, «Самооборона» не є оригінальною, бо так само у нас діють ледь не усі місцеві осередки брендових партій: завмирають після виборів і прокидаються перед виборами… Мені шкода, що велелюдна Громадська організація, народжена Майданом, потрапила під те ж визначення.

У березні 2014 року «Самооборону Самбірщини» очолив Юрій Гамар і ми були в єдином у пориві втілювати в життя ідеї Майдану. Пригадую, частими гостями на зборах Самооборони були і місцеві партійні функціонери – сподівалися вклинитися в лідерство. Їхні спроби були марними, пан Гамар нікого до себе не підпускав, адже з Майдану повернувся з ідеєю партії «Воля», яка в Державному реєстрі зареєстрована ще у 2012 році. Не виключено, пан Гамар бачив своє політичне майбутнє в новому політичному проєкті… Прості члени організації мовчки блимали очима, не мали сили духу відразу ж все поставити на місце. Не зробили, тому жорстоко поплатилися, заяви окремих членів Самооборони щодо формування Ради організації та широкого розгляду всіх питань не були почуті… Складалося враження, що тоді всі вірили в «доброго царя». Невдовзі збори Самооборони, на жаль, перетворилися на гру одного актора.

Група членів Самооборони з оточення пана Гамара вступили в партію «Воля» і в офісі організації з’явилася гільйотина в формі тризуба та пояснення, що партія «Воля» народжена Майданом. Для зовнішнього ефекту Юрій Гамар в партію «Воля» не вступав, але постійно бував у Києві на партійних «волянських» зібраннях… Війна на сході України внесла великі корективи. Спільно з Автомайданом був створений Координаційний центр допомоги армії, і усі поринули у волонтерство. Це до певної міри відволікало людей від діяльності самої організації: адже головна мета – допомога фронту і боротьба з ворогом… А втім, усе закінчилося тим, що благородні ідеї Майдану спрацювали і Самбір, повіривши у позитивні зміни, обрав мером того ж Юрія Гамара. Натомість керівником Самооборони став Ярослав Різун – соратник Юрія Гамара. Це можна оправдати тим, що кожен попередник хоче залишити на своєму місці собі подібного. Так є і буде, але з призначенням шановного пана Різуна на серйозну посаду престижної колись громадської структури у мене склалося враження, що основне його завдання – стати рупором підтримки дій ратуші та міського голови Юрія Гамара. І тут щось пішло не так… І маю право думати, що пан Ярослав з такою місією не впорався – не тому, що не зміг, а тому, що не було що особливо хвалити. І я вважаю це гіркою правдою… Сьогодні на папері Самооборона є, а діяльності жодної, як кажуть галичани – «зійшли на пси». Якщо хтось не згідний з цим міркуванням, готовий вислухати їхні аргументи…

Первинне призначення Самооборони – боротьба за чистоту влади, боротьба з корупціонерами і іншими негідниками, які присмокталися до владного корита, боротьба з негативними явищами, але в нинішній Самообороні, як видається, почало  діяти правило – владу не критикувати, всіх інших можна. А офіційна ратуша бачила в Самообороні свою підтримку, тому час від часу щось та лунало з трибуни сесії нібито від імені самбірян, але так обережно і ніжно, що, здається, мало хто реагував на ці порухи. Я навіть не міг собі уявити, що так станеться, тому кажу про це з болем і величезним розчаруванням. Не бачу шляхів активізації Самооборони, не гнівайтеся, але не бачу… Може тому, що активних членів організації позбулися, а ті, які залишилися, не здатні самостійно діяти.

Якщо тодішня самооборона бачила недоліки тодішньої влади, то чому не бачить недоліки своєї?

А я хотів би бачити Самооборону інакшою – такою, яка б реагувала на корупційні схеми з землею, яка б вимагала від підприємців укладення договорів оренди комунальної землі, а відтак наповнення бюджету. Самбір навіть за самооборонівця Юрія Гамара не позбувся проблем, наприклад, заселення новими комерційними структурами центру міста. Людей цікавлять, а відтак дратують проблеми мікрорайону ринку і всього іншого навколо нього. А цивілізованої автостоянки нема і, видається, навряд чи буде. На ринку збудували новий ряд МАФів на місці паркування, забудували колишню стоянку біля енерогозбуту… Торговий комплекс, який називають «гетьмани», збудований кілька років тому, а жодної копійчини від оренди землі не поступає – не укладені договори, але чиновники ратуші справно отримують гарантовану їм зарплатню… Люди хочуть знати, чому в Самборі стало «модно» будувати без будь-якої документації: зводять житлові будинки, бізнесові офіси, торгові центри – всім все сходить з рук. Місто гуде про забудову автовокзалу та торгового центру на вул. Завокзальній, а ратуша знову мовчить. Житлова забудова на вул. Руській радше виглядає як… крематорій. В Самборі здійснюють підприємницьку діяльність часто-густо без належної реєстрації і без укладення договорів оренди комунальної землі. Складається враження, що іногородній хліб, яким торгують ледь не у центрі міста, має лобіювання магістрату… Чому влада не реагує на постійні звернення людей про порушення спокою на вул. Купилевій (нічний клуб «Ейва»). Це жах, дикунство! Громада міста вимагає розв’язати гордіїв вузол так званого садового кооперативу «Господарник» на вул. Коновальця (біля водоканалу). Створений за каденції Михайла Кота, він зазнав фантастичних змін за головування Тараса Копиляка, тепер сформований ще якийсь список членів кооперативу під прикриттям учасників АТО та добровольців. Це далеко не повний перелік тих питань, які турбують виборців і які, з моєї точки зору, має піднімати і Самооборона, якщо вона оборона громади міста, а не владних мужів. Якщо теми, які я виніс на громадське обговорення, не вартують нічого, то нехай так і буде, якщо вони важливі, то давайте впрягатися і бодай пояснювати людям, чому так, а не інакше… Гадаю, перелік тем можна продовжувати, хоча ловлю себе на думці: навіщо, хто буде реагувати і чиє сенс «гавкати на місяць». Знаменита фраза понтифіка Івана Павла II до поляків «не бійтеся» перетворила Польщу у справжню європейську державу. Де ми, а де Польща?! Якщо будемо і надалі боятися когось образити, зачепити, покритикувати, то й будемо ще довго там, де зараз є…

Володимир

КУЛЬЧИЦЬКИЙ-ПОЛИВКА.

Депутат Самбірської міської ради.

Вас це може зацікавити